Засудження СРСР, дерусифікація, Майдан: результати соцопитування українців
Як змінюється ставлення українців до політики національної пам’яті на тлі російської агресії?
Про це йдеться на офіційному сайті Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
Опитування у макрорегіонах України провів Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 по 21 грудня 2022 року.
Більшість українців в усіх регіонах (73%) позитивно розцінює розпад Радянського Союзу. Ще у 2020 році "тужили" за СРСР близько 32%, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%.
73% українців схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору. Ще у 2020 році не було такої одностайності щодо цього заходу державної політики національної пам'яті.
Більшість українців (приблизно 59%) підтримують перейменування топонімів, назви яких пов'язані з РФ/СРСР/Російською імперією. У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення: ще у 2020 році перейменування топонімів видавалося дуже суперечливим рішенням. Лише у Західному регіоні переважала підтримка цього рішення (хоча і там майже третина була проти), а в решті регіонів громадяни переважно були противниками перейменувань. Однак треба мати на увазі, що у 2020 році мова йшла тільки про перейменування топонімів, пов'язаних із комуністичними діячами.
Трохи більше половини українців відзначають, що напад Росії на Україну став для них стимулом переосмислити радянське минуле.
На тлі російської агресії змінилася і думка українців щодо того, як Україна має відзначати перемогу над нацизмом у Другій світовій війні та внесок українського народу в цю перемогу. Близько третини громадян вважають, що необхідно відзначати обидві дати, як це відбувається нині: і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще близько третини вважають, що доречно відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня. Для 16% досі видається доречним відзначати лише 9 травня.
Більшість українців в усіх регіонах інтерпретують події на Майдані наприкінці 2013-го – на початку 2014 року саме як справедливе повстання народу проти диктатури, яке здобуло назву Революція Гідності. Російську тезу про "державний переворот" досі поділяють 12% респондентів.
Абсолютна більшість респондентів відзначають, що питання історичної пам'яті та відповідної державної політики є важливими для них особисто.
