В Англії розкопали озерне поселення середньокам'яної доби

Британські археологи розкопали на північному сході Англії поселення мисливців-збирачів, які населяли територію близько 10,5 тисяч років тому

Про відкриття повідомляє Манчестерський університет на своєму сайті. 

У середньокам'яну добу на території Британії не використовували кераміку чи метал, натомість поширенішим матеріалом були кістки тварин і деревина. Вони погано зберігаються, від чого нова знахідка археологів Університету Честера та Манчестерського університету є ще більш цінною.

Проводячи розкопки у Північному Йоркширі, вчені натрапили на невелике поселення мисливців-збирачів, що існувало там приблизно 10,5 тисяч років тому, якраз після закінчення останнього льодовикового періоду (він закінчився приблизно 11 тисяч років тому). Поселення було розташоване на березі острова в озері, яке з роками заповнювалося осадом і зрештою заховало сліди людей.

Серед численних знахідок були кістки тварин, яких люди вполювали, а також інструменти з кісток, рогів та каменю. Вчені встановили на основі артефактів, що древні люди полювали на таких великих тварин як лосі та олені, але водночас і на менших бобрів та водних птахів.

Після того, як туші тварин обробили, частини їхнього тіла навмисне ховали в болотах на острові. Частина зброї з кісток і рогів мала декорації і її розібрали на частини, перш ніж залишити на березі острова. На думку науковців, це вказує на існування у древніх людей правил щодо утилізації останків та предметів убивства тварин.

Наступні дослідження допоможуть з'ясувати більше про життя цих людей, але вже зараз зрозуміло, що вони не страждали від голоду та не перебували у постійному русі задля пошуків їжі, як це можна було б очікувати після суворого льодовикового періоду. 

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.