Знесення храму-МАФу біля Десятинної церкви: Господарський суд Києва призначив засідання на 8 лютого

Капітальна споруда побудована без жодних дозволів.

Про це повідомляється на сторінці Національного музею історії України у Facebook.

18 січня у Господарському суді міста Києва відбулося підготовче судове засідання у справі за позовом Національного музею історії України до релігійної громади православної церкви московського патріархату (офіційно – релігійна громада Української православної церкви "Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці"). Йдеться про так звану каплицю-МАФ, а насправді, – капітальну споруду, яку звели без жодних дозволів.

Вимоги музею як користувача земельної ділянки – зобов'язати релігійну громаду власним коштом демонтувати самочинно збудовану споруду та привести земельну ділянку у попередній стан.

Під час підготовчого судового засідання суд з'ясував обсяг позовних вимог, розглянув заяви та клопотання сторін, а також визначив обставини справи, які підлягають встановленню. Зібрано необхідні докази, зокрема, за клопотанням музею, фахівці Київського НДІ судових експертиз провели судову земельно-технічну експертизу. Вона встановила факт розміщення на території музею капітальної споруди каплиці. Експерти виміряли її площу, визначили точні координати та з'ясували розмір земельної ділянки, зайнятої спорудою. 
До участі у справі залучено третіх осіб – Міністерство культури та інформаційної політики України, а також Київську міську державну адміністрацію. Вони подали до суду заяви, в яких виклали аргументовані правові позиції та підтримали позовні вимоги музею.
Наступний судовий етап – розгляд справи по суті. Засідання заплановане на 8 лютого. 
 

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.