Знесення храму-МАФу біля Десятинної церкви: Господарський суд Києва призначив засідання на 8 лютого

Капітальна споруда побудована без жодних дозволів.

Про це повідомляється на сторінці Національного музею історії України у Facebook.

18 січня у Господарському суді міста Києва відбулося підготовче судове засідання у справі за позовом Національного музею історії України до релігійної громади православної церкви московського патріархату (офіційно – релігійна громада Української православної церкви "Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці"). Йдеться про так звану каплицю-МАФ, а насправді, – капітальну споруду, яку звели без жодних дозволів.

Вимоги музею як користувача земельної ділянки – зобов'язати релігійну громаду власним коштом демонтувати самочинно збудовану споруду та привести земельну ділянку у попередній стан.

Під час підготовчого судового засідання суд з'ясував обсяг позовних вимог, розглянув заяви та клопотання сторін, а також визначив обставини справи, які підлягають встановленню. Зібрано необхідні докази, зокрема, за клопотанням музею, фахівці Київського НДІ судових експертиз провели судову земельно-технічну експертизу. Вона встановила факт розміщення на території музею капітальної споруди каплиці. Експерти виміряли її площу, визначили точні координати та з'ясували розмір земельної ділянки, зайнятої спорудою. 
До участі у справі залучено третіх осіб – Міністерство культури та інформаційної політики України, а також Київську міську державну адміністрацію. Вони подали до суду заяви, в яких виклали аргументовані правові позиції та підтримали позовні вимоги музею.
Наступний судовий етап – розгляд справи по суті. Засідання заплановане на 8 лютого. 
 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.