IN MEMORIAM: помер політв'язень радянських таборів Богдан Ребрик

В Івано-Франківську на 85-му році життя відійшов у засвіти політичний в'язень радянських таборів, член Української Гельсинської Спілки Богдан Ребрик

Про це повідомила у Фейсбуці його дружина Галина Ребрик.

 

"На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в'язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток... Вічна пам'ять", - написала Галина Ребрик.

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в с. Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.

У 1962-1967 роках Богдан Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.

У 1967році його заарештували за "виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі" та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права займати посади, пов'язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.

Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.

Термін відбував у Мордовії та с. Кучино, Пермської області. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного "Меморіалу", заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.