Грантові можливості для боротьби з російською пропагандою

Український культурний фонд підготував нові грантові лоти в межах програми "Культурна спадщина" для підтримки дослідників, які борються з російською пропагандою.

Про це повідомив перший заступник, в.о. голови Українського інституту національної пам'яті Максим Ярмистий. 

"Український інститут національної пам'яті спільно з Українським культурним фондом ініціював розробку лоту "Дослідження з історико-культурної спадщини України" в межах грантової програми "Культурна спадщина". Мета такого кроку –  підтримати дослідження історико-культурної спадщини і сприяти появі нового культурного продукту з широкою культурно-просвітницькою складовою, що слугуватиме у протидії російській культурній експансії та міфам ворожої пропаганди", - сказав Максим Ярмистий.

Оскільки противник часто використовує історичні наративи, прагнучи заперечити право на існування України як держави, тому сьогоді особливо важливим є питання дослідження, знання і розуміння історії, консолідація національної пам'яті народу, формування суспільного імунітету проти наративів  російської пропаганди. 

"На цей лот виділено 5 мільйонів гривень, максимальна сума гранту може становити 800 тисяч грн і мінімальна – 400 тисяч гривень. В межах цього лоту можна виробляти додаткові культурно-мистецькі продукти – це може бути виставка, інформаційна компанія, цифрова платформа, меморіальний проєкт, видання буклетів, але базис має становити аналітична записка як певний продукт, націлений на вирішення певної проблеми – розгляд контроверсійних  підходів і протидія російській агресії", - зазначив Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський.

Український культурний фонд розпочав приймати заявки на нову грантову програму "Культурна спадщина". Програма включає три лоти: "Диджиталізація", "Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини", "Дослідження історико-культурної спадщини України". Заявником лотів може бути юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа-підприємець, що зареєстрована на території України відповідно до чинного законодавства не менше, ніж за один рік на дату початку конкурсного відбору, та має відповідний досвід діяльності у сфері культури. 

 

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.