Грантові можливості для боротьби з російською пропагандою

Український культурний фонд підготував нові грантові лоти в межах програми "Культурна спадщина" для підтримки дослідників, які борються з російською пропагандою.

Про це повідомив перший заступник, в.о. голови Українського інституту національної пам'яті Максим Ярмистий. 

"Український інститут національної пам'яті спільно з Українським культурним фондом ініціював розробку лоту "Дослідження з історико-культурної спадщини України" в межах грантової програми "Культурна спадщина". Мета такого кроку –  підтримати дослідження історико-культурної спадщини і сприяти появі нового культурного продукту з широкою культурно-просвітницькою складовою, що слугуватиме у протидії російській культурній експансії та міфам ворожої пропаганди", - сказав Максим Ярмистий.

Оскільки противник часто використовує історичні наративи, прагнучи заперечити право на існування України як держави, тому сьогоді особливо важливим є питання дослідження, знання і розуміння історії, консолідація національної пам'яті народу, формування суспільного імунітету проти наративів  російської пропаганди. 

"На цей лот виділено 5 мільйонів гривень, максимальна сума гранту може становити 800 тисяч грн і мінімальна – 400 тисяч гривень. В межах цього лоту можна виробляти додаткові культурно-мистецькі продукти – це може бути виставка, інформаційна компанія, цифрова платформа, меморіальний проєкт, видання буклетів, але базис має становити аналітична записка як певний продукт, націлений на вирішення певної проблеми – розгляд контроверсійних  підходів і протидія російській агресії", - зазначив Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський.

Український культурний фонд розпочав приймати заявки на нову грантову програму "Культурна спадщина". Програма включає три лоти: "Диджиталізація", "Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини", "Дослідження історико-культурної спадщини України". Заявником лотів може бути юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа-підприємець, що зареєстрована на території України відповідно до чинного законодавства не менше, ніж за один рік на дату початку конкурсного відбору, та має відповідний досвід діяльності у сфері культури. 

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.