У Могилянці відновлюють щорічні наукові семінари з історії

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні.

Цьогорічний семінар заплановано на 30 січня. 
 
Програма наукового семінару "Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні"
30 січня 2023 р., ЦПЄС
10.00–10.05 – вступне слово. Максим Яременко (НаУКМА)
10.05–11.30 – Секція І. Освіта й освіченість козацької старшини: практики та проекти
Модератор: Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Дискутант: Максим Яременко (НаУКМА)
Вчителі Юрія Хмельницького. Сергій Багро (НЗ "Софія Київська", НаУКМА)
Книжки з провенієнціями представників козацько-старшинського роду Сулим у фондах українських бібліотек. Ірина Ціборовська-Римарович (НБУВ)
Ідея і проекти рицарських шкіл в Гетьманщині. Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
11.30–12.00 – Перерва
12.00–13.30 – Секція ІІ. Вихователі та вихованці
Модератор: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
Дискутант: Ярослав Затилюк (ІІУ НАНУ, НМІУ)
Білгородський єпископ Петро (Смілич) та освітні зміни 1735–1742 рр. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Гравер Григорій Левицький і Київська академія. Наталія Бондар (НБУВ)
Разом зі Сковородою: "чорнухинське земляцтво" в Київській академії в другій чверті XVIII ст. (чисельність, склад, мотиви навчання). Вадим Назаренко (НМНАПУ)
13.30-14.00 – Перерва
14.00–15.30 – Секція ІІІ. Філософія та богослов'я
Модератор: Наталія Бондар (НБУВ)
Дискутант: Роман Кисельов (Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ)
Проповіді Йоаникія Галятовського зі збірника "Ключ розуміння": авторські зміни та інтенції. Ольга Максимчук (НБУВ)
Впливи на могилянську філософію XVII–XVIII ст.: джерела та їх засвоєння. Микола Симчич (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)
Філософські курси Києво-Могилянської академії: пастки та перспективи дослідження. Микола Федяй (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)






Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.