У Могилянці відновлюють щорічні наукові семінари з історії

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні.

Цьогорічний семінар заплановано на 30 січня. 
 
Програма наукового семінару "Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні"
30 січня 2023 р., ЦПЄС
10.00–10.05 – вступне слово. Максим Яременко (НаУКМА)
10.05–11.30 – Секція І. Освіта й освіченість козацької старшини: практики та проекти
Модератор: Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Дискутант: Максим Яременко (НаУКМА)
Вчителі Юрія Хмельницького. Сергій Багро (НЗ "Софія Київська", НаУКМА)
Книжки з провенієнціями представників козацько-старшинського роду Сулим у фондах українських бібліотек. Ірина Ціборовська-Римарович (НБУВ)
Ідея і проекти рицарських шкіл в Гетьманщині. Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
11.30–12.00 – Перерва
12.00–13.30 – Секція ІІ. Вихователі та вихованці
Модератор: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
Дискутант: Ярослав Затилюк (ІІУ НАНУ, НМІУ)
Білгородський єпископ Петро (Смілич) та освітні зміни 1735–1742 рр. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Гравер Григорій Левицький і Київська академія. Наталія Бондар (НБУВ)
Разом зі Сковородою: "чорнухинське земляцтво" в Київській академії в другій чверті XVIII ст. (чисельність, склад, мотиви навчання). Вадим Назаренко (НМНАПУ)
13.30-14.00 – Перерва
14.00–15.30 – Секція ІІІ. Філософія та богослов'я
Модератор: Наталія Бондар (НБУВ)
Дискутант: Роман Кисельов (Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ)
Проповіді Йоаникія Галятовського зі збірника "Ключ розуміння": авторські зміни та інтенції. Ольга Максимчук (НБУВ)
Впливи на могилянську філософію XVII–XVIII ст.: джерела та їх засвоєння. Микола Симчич (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)
Філософські курси Києво-Могилянської академії: пастки та перспективи дослідження. Микола Федяй (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)






Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.