У Могилянці відновлюють щорічні наукові семінари з історії

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні.

Цьогорічний семінар заплановано на 30 січня. 
 
Програма наукового семінару "Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні"
30 січня 2023 р., ЦПЄС
10.00–10.05 – вступне слово. Максим Яременко (НаУКМА)
10.05–11.30 – Секція І. Освіта й освіченість козацької старшини: практики та проекти
Модератор: Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Дискутант: Максим Яременко (НаУКМА)
Вчителі Юрія Хмельницького. Сергій Багро (НЗ "Софія Київська", НаУКМА)
Книжки з провенієнціями представників козацько-старшинського роду Сулим у фондах українських бібліотек. Ірина Ціборовська-Римарович (НБУВ)
Ідея і проекти рицарських шкіл в Гетьманщині. Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
11.30–12.00 – Перерва
12.00–13.30 – Секція ІІ. Вихователі та вихованці
Модератор: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
Дискутант: Ярослав Затилюк (ІІУ НАНУ, НМІУ)
Білгородський єпископ Петро (Смілич) та освітні зміни 1735–1742 рр. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Гравер Григорій Левицький і Київська академія. Наталія Бондар (НБУВ)
Разом зі Сковородою: "чорнухинське земляцтво" в Київській академії в другій чверті XVIII ст. (чисельність, склад, мотиви навчання). Вадим Назаренко (НМНАПУ)
13.30-14.00 – Перерва
14.00–15.30 – Секція ІІІ. Філософія та богослов'я
Модератор: Наталія Бондар (НБУВ)
Дискутант: Роман Кисельов (Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ)
Проповіді Йоаникія Галятовського зі збірника "Ключ розуміння": авторські зміни та інтенції. Ольга Максимчук (НБУВ)
Впливи на могилянську філософію XVII–XVIII ст.: джерела та їх засвоєння. Микола Симчич (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)
Філософські курси Києво-Могилянської академії: пастки та перспективи дослідження. Микола Федяй (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)






Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.