Арестович, Бандера і Путін - українська Вікіпедія оприлюднила найпопулярніші статті

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року

Громадська організація "Вікімедіа Україна" проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року.

Найпопулярнішою у 2022 році стала стаття "Російське вторгнення в Україну (2022)", яка отримала 3 715 590 переглядів. На вершину рейтингу також потрапили статті про радника Офісу Президента України Олексія Арестовича,  про Україну та очільника українського націоналістичного руху Степана Бандеру.

 

"Внаслідок російського повномасштабного вторгнення багато речей сталися вперше. Уперше одразу п'ять статей українською мають понад мільйон переглядів — раніше це була максимум одна стаття на рік. Уперше найпопулярнішим історичним діячем року став Степан Бандера, а Тарас Шевченко не потрапив навіть до десятки. І вперше теми війни та сьогодення настільки витіснили "шкільні" чи "освітні": значно більше людей хотіли зрозуміти, хто ж такий Арестович та що накоїла країна-агресорка у Грузії у 2008 році, а "вічно популярні" Леся Українка чи Богдан Хмельницький вперше випали з п'ятдесятки" — коментує рейтинг Микола Козленко, заступник голови Правління ГО "Вікімедіа Україна" та адміністратор української Вікіпедії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.