У Києві перейменували проспект Дружби народів і ще 31 об'єкт

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

На сьогоднішньому засіданні Київради ухвалили нові назви ще 32 міських об'єктів. Зокрема, перейменували:

У Голосіївському районі:

вулицю Холмогорську – на вулицю Володимира Самійленка;
провулок Василя Жуковського – на провулок Леопольда Ященка;
вулицю Маршала Говорова – на вулицю Генерала Момота.

У Дарницькому районі:

провулок Енгельса – на провулок Богдана-Ігоря Антонича;
провулок Тургенєва – на провулок Олександра Барвінського;
вулицю Енгельса – на вулицю Опанаса Сластіона.

У Деснянському районі:

вулицю Кутузова – на вулицю Івана Кожедуба;
вулицю Суворова – на вулицю Сергія Котенка;
вулицю Академіка Курчатова – на вулицю Ореста Левицького.

У Печерському районі:

вулицю Миколи Раєвського – на вулицю Павла Загребельного;
бульвар Дружби Народів – на бульвар Миколи Міхновського.

У Подільському районі:

провулок Одоєвського – на провулок Олександра Воїнова;
вулицю Достоєвського – на вулицю Енді Воргола;
вулицю Орську – на вулицю Василя Мови.

У Святошинському районі:

вулицю Пришвіна – на вулицю Івана Труша;
вулицю Михайла Свєтлова – на вулицю Олександра Дорошкевича;
вулицю Василя Алексухіна – на вулицю Степана Чобану;
вулицю Генерала Авдєєнка – на вулицю Геннадія Матуляка;
вулицю Генерала Потапова – на вулицю Василя Доманицького;
вулицю Яснополянську – на вулицю Клима Чурюмова;
вулицю Сім'ї Сосніних – на вулицю Івана Дзюби.

У Солом'янському районі:

вулицю Уляни Громової – на вулицю Катерини Ступницької;
вулицю Юліуса Фучика – на вулицю Карела Чапека;
вулицю Зої Космодем'янської – на вулицю Софії Галечко;
вулицю Металістів – на вулицю Михайла Брайчевського;
вулицю Качалова – на вулицю Володимира Качали.

У Шевченківському районі:

вулицю Тешебаєва – на вулицю Олександра Бринжали;
вулицю Толбухіна – на вулицю Василя Данилевича;
провулок Криловського – на провулок Архітектора Івана Зарудного;
провулок Толбухіна – на провулок Михайла Ялового;
вулицю Академіка Грекова – на вулицю Родини Глаголєвих;
вулицю Кирпоноса – на вулицю Всеволода Петріва.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.