У Києві перейменували проспект Дружби народів і ще 31 об'єкт

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

На сьогоднішньому засіданні Київради ухвалили нові назви ще 32 міських об'єктів. Зокрема, перейменували:

У Голосіївському районі:

вулицю Холмогорську – на вулицю Володимира Самійленка;
провулок Василя Жуковського – на провулок Леопольда Ященка;
вулицю Маршала Говорова – на вулицю Генерала Момота.

У Дарницькому районі:

провулок Енгельса – на провулок Богдана-Ігоря Антонича;
провулок Тургенєва – на провулок Олександра Барвінського;
вулицю Енгельса – на вулицю Опанаса Сластіона.

У Деснянському районі:

вулицю Кутузова – на вулицю Івана Кожедуба;
вулицю Суворова – на вулицю Сергія Котенка;
вулицю Академіка Курчатова – на вулицю Ореста Левицького.

У Печерському районі:

вулицю Миколи Раєвського – на вулицю Павла Загребельного;
бульвар Дружби Народів – на бульвар Миколи Міхновського.

У Подільському районі:

провулок Одоєвського – на провулок Олександра Воїнова;
вулицю Достоєвського – на вулицю Енді Воргола;
вулицю Орську – на вулицю Василя Мови.

У Святошинському районі:

вулицю Пришвіна – на вулицю Івана Труша;
вулицю Михайла Свєтлова – на вулицю Олександра Дорошкевича;
вулицю Василя Алексухіна – на вулицю Степана Чобану;
вулицю Генерала Авдєєнка – на вулицю Геннадія Матуляка;
вулицю Генерала Потапова – на вулицю Василя Доманицького;
вулицю Яснополянську – на вулицю Клима Чурюмова;
вулицю Сім'ї Сосніних – на вулицю Івана Дзюби.

У Солом'янському районі:

вулицю Уляни Громової – на вулицю Катерини Ступницької;
вулицю Юліуса Фучика – на вулицю Карела Чапека;
вулицю Зої Космодем'янської – на вулицю Софії Галечко;
вулицю Металістів – на вулицю Михайла Брайчевського;
вулицю Качалова – на вулицю Володимира Качали.

У Шевченківському районі:

вулицю Тешебаєва – на вулицю Олександра Бринжали;
вулицю Толбухіна – на вулицю Василя Данилевича;
провулок Криловського – на провулок Архітектора Івана Зарудного;
провулок Толбухіна – на провулок Михайла Ялового;
вулицю Академіка Грекова – на вулицю Родини Глаголєвих;
вулицю Кирпоноса – на вулицю Всеволода Петріва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.