АНОНС: 105-та річниця Першого Курултаю кримськотатарського народу

9 грудня 1917 року у будівлі Ханського палацу у Бахчисараї відбулося урочисте відкриття І-го Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія стала символом підйому національного руху в часи Кримськотатарської революції 1917—1919 років і засвідчила прагнення до самовизначення та політичну волю корінного народу Криму

9 грудня 1917 року у будівлі Ханського палацу у Бахчисараї відбулося урочисте відкриття І-го Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія стала символом підйому національного руху в часи Кримськотатарської революції 1917—1919 років і засвідчила прагнення до самовизначення та політичну волю корінного народу Криму.
 
У просторі виставки "MIRAS. Спадщина" (триває в межах проєкту ГО "Алєм" "Сенси, що об'єднують", який реалізується за підтримки Швейцарії) 9 грудня відбудеться публічний діалог, організований у партнерстві з ГО "Алєм", Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та Інститутом дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду.
У Скарбниці Національного музею історії України учасники заходу обговорять суспільно-політичне, інтелектуальне й культурне середовище, в якому постали основні ідеї Кримськотатарської революції. Також вони спробують осмислити значення кримськотатарської спадщини у формуванні ідентичності корінного народу Криму.
Відвідувачі ознайомляться зі зразками літератури, створеної організаторами та учасниками Першого Курултаю, що були перекладені й видані в серії "Кримськотатарська проза українською". Також відвідувачі зможуть оглянути унікальну колекцію кримськотатарських артефактів 19 — початку 20 століття, яка має зв'язок з діяльністю знакових діячів доби кримськотатарського культурного відродження.
Спікери заходу:


                        <div class=

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.