АНОНС: лекція історика Тімоті Ґартона Еша «From Post-War Europe to Post-Wall Europe – and Back»

Український католицький унівнрситет запрошує на лекцію відомого британського історика Тімоті Ґартона Еша на тему «From Post-War Europe to Post-Wall Europe – and Back»

8 грудня о 17:30 Український католицький унівнрситет запрошує на лекцію відомого британського історика Тімоті Ґартона Еша на тему "From Post-War Europe to Post-Wall Europe – and Back". Модерує зустріч професор УКУ, історик Ярослав Грицак. 

 

Час проведення: 17:30-19:00

Місце проведення: Центр Шептицького УКУ, 002 ауд. 

Мова заходу: англійська (без перекладу)

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації 

Тімоті Еш – професор Європейських студій Оксфордського університету, журналіст і письменник, старший стратег Bluebay Asset Management, експерт з питань України. 

У своїх працях Тімоті Еш фокусується на дослідження Східної Європи, починаючи з періоду становлення комунізму. У роботах він звертає увагу на ті небезпеки, які постають перед Європою. 

Отримав багато нагород за свою журналістську діяльність та видані книги, в тому числі за працю "Досьє" (The File) –  автобіографічну розповідь про розслідування матеріалів його досьє Штазі після падіння Східної Німеччини.

Остання його книга "Батьківщина: особиста історія Європи" (Homelands: A Personal History of Europe) розповідає історію Європи наприкінці XX та початку XXI століть – як, вийшовши зі воєнного пекла в 1945 році, вона повільно оговтувалася і відбудовувалася, звільнялася і об'єднувалася, щоб наблизитися до ідеалу Європи "сповненої свободи і миру", — і потім похитнулася. Книга охоплює період від фінансової кризи 2008 року до війни в Україні. Її кульмінацією є терміновий заклик до громадян Європи захистити те, чого так довго досягали спільно.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.