Ізюм став найсхіднішим містом з вулицею Степана Бандери

Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери

Начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко 6 грудня підписав розпорядження про перейменування вулиць в Ізюмі.

 

Цим розпорядженням перейменовано 21 топонім у місті, назви яких були пов'язані з РФ:

1. Площа Революції — на площу Героїв Крут

2. Вулиця Московська — на вулицю Івана Мазепи

3. Вулиця Пушкінська — на вулицю Степана Бандери

4. Вулиця Горького — на вулицю Віталія Смолярова

5. Вулиця Єсеніна — на вулицю Вільнюська

6. Вулиця Зої Космодем'янської — на вулицю Марії Приймаченко

7. Вулиця Тургенєва — на вулицю Джохара Дудаєва

8. Вулиця Некрасова — на вулицю Василя Стуса

9. Вулиця Ломоносова — на вулицю Романа Ратушного

10. Вулиця Ентузіастів — на вулицю Князя Острозького

11. Вулиця Пролетарська — на вулицю Лондонську

12. Вулиця Васнецова — на вулицю Миколи Куліша

13. Вулиця Герцена — на вулицю Івана Котляревського

14. Вулиця Льоні Голікова — на вулицю Сергія Корольова

15. Вулиця Архангельська — на вулицю Бориса Патона

16. Вулиця Гомельська — на вулицю Вишивану

17. Вулиця Камчатська — на вулицю Аляски 

18. Вулиця Ростовський Шлях — на вулицю Ізюмський Шлях

19. Вулиця Суворова — на вулицю Симона Петлюри

20. Вулиця Тюленіна Сергія — на вулицю Сергія Сови

21. Вулиця Чайкіної Лізи — на вулицю Княгині Ольги.

Таким чином, Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери. Цікавим є перейменування вулиці Камчатської на вулицю Аляски. Але, також є вулиця на честь члена ЦК КПРС та заступника голови однієї із палат радянського парламенту Бориса Патона

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.