Місцева влада кількох міст відмовляється демонтувати російські пам'ятники

У Кривому Розі, Полонному та Краматорську вигадали причину не зносити пам'ятники Пушкіну

У Кривому Розі, Полонному та Краматорську вигадали причину не зносити пам'ятники Пушкіну. Про це повідомляє ГО "Декомунізація. Україна".

Так, начальниця управління культури Криворізької міської ради Наталя Стрига на звернення щодо демонтажу у Кривому Розі пам'ятники Пушкіну, Лермонтову і Толстому відповіла, що "зазначені роботи не є першочерговими і фінансування їх не здійснюється".

Перший заступник голови Полтавської міськради Валерій Пархоменко заявив, що не можуть спрямувати кошти на демонтаж пам'ятника російському військовому діячеві Ватутіну.

А начальниця відділу культури та туризму Полонської міської ради (Хмельницька область) Тетяна Ярославська стверджує, що бюст Пушкіна знімуть "за наявності коштів на демонтаж". Щоправда, після публічного розголосу у Полонному пообіцяли зняти символ російської культурної експансії.

Також ніби через нестачу коштів відмовились демонтувати пам'ятник Пушкіну у Краматорську.

Київ, пам'ятник Пушкіну також досі не демонтовано
Київ, пам'ятник Пушкіну також досі не демонтовано

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.