Символіка дивізії СС «Галичина» не є нацистською – верховний суд

Верховний Суд підтвердив постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні

Про це повідомив адвокат В'ячеслав Якубенко.

Верховний Суд залишив у силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні.
Цим поставлено крапку у тривалій судовій епопеї, ініційованій ще 5 років тому представниками "русского міра".
 
2017 року журналіст Страна.ua звернувся до УІНП за роз'ясненням: чи підпадає символіка дивізії "Галичина" під заборону згідно з вимогами Закону. Тодішній голова УІНП Володимир В'ятрович відповів, що згідно з пунктом 5 частини 1 згаданого Закону, де наведено перелік того, що саме вважається нацистською символікою, нема символіки "Галичини", тож вона не є нацистською і забороненою в Україні.
Далі вже занепокоєна громадянка звернулася до окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити УІНП робити подібні висновки щодо символіки Дивізії. Позов тоді був частково задоволений.
Тепер Верховного Суду підтвердив правомірність дій УІНП. Постанова Верховного Суду у справі № 826/11325/17 є остаточною і оскарженню не підлягає.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.