У США продають обручку ХVII століття задля допомоги Україні

Мітці Пердью, вдова магната Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку рідкісний смарагд, пише видання The New York Times

 

Усі кошти, виручені від продажу каблучки (оціночна вартість - від 50 000 до 70 000 доларів США) будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Каблучка походить з XVII століття.

Корабель Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з великим вантажем срібла, золота та смарагдів. Наступного дня він затонув через ураган.

У 1986 році затонулий корабель зі скарбами віднайшов "король скарбошукачів" Мел Фішер. Фінансував його експедицію Френк Пердью. Більша частина скарбу була передана Смітсонівському інституту та Технічному коледжу штату Делавер.

Собі Френк Пердью залишив золотий дублон та смарагд. У 1988 році Френк подарував смарагд своїй майбутній дружині Мітці. 

Після початку нової агресії РФ проти України Мітці Пердью відвідала Київ, де через повітряну тривогу провела ніч у бомбосховищі. Вражена подіями вона вирішили продати обручку, а кошти передати на гуманітарні проєкти в Україні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.