У США продають обручку ХVII століття задля допомоги Україні

Мітці Пердью, вдова магната Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку рідкісний смарагд, пише видання The New York Times

 

Усі кошти, виручені від продажу каблучки (оціночна вартість - від 50 000 до 70 000 доларів США) будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Каблучка походить з XVII століття.

Корабель Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з великим вантажем срібла, золота та смарагдів. Наступного дня він затонув через ураган.

У 1986 році затонулий корабель зі скарбами віднайшов "король скарбошукачів" Мел Фішер. Фінансував його експедицію Френк Пердью. Більша частина скарбу була передана Смітсонівському інституту та Технічному коледжу штату Делавер.

Собі Френк Пердью залишив золотий дублон та смарагд. У 1988 році Френк подарував смарагд своїй майбутній дружині Мітці. 

Після початку нової агресії РФ проти України Мітці Пердью відвідала Київ, де через повітряну тривогу провела ніч у бомбосховищі. Вражена подіями вона вирішили продати обручку, а кошти передати на гуманітарні проєкти в Україні.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.