У Польщі оголосили пам'яткою капличку 2011 року будівництва

Про це повідомляє Gazeta Wyborcza.

 

1 грудня мазовецький консерватор пам'яток (посадова особа, що відповідає за захист пам'яток на воєводському рівні) професор Якуб Левицький оголосив пам'яткою каплицю у селі Тарнів (гміна Вільга, Гавролінський повіт).

Цю каплицю збудовано на приватній земельній діялнці у 2011 році. Має висоту 12 м, довжину 9 м і ширину майже 5 м. Виглядає як літній будиночок, але має хрест. Будівля ніколи не була освячена як релігійна споруда.

Дерев'яна будівля з гонтовим дахом має одну скляна стіна за вівтарем, крізь яку відкривається вид з урвища на Віслу. 

Об'єкт спроектували архітектори Марта та Лех Ровінські зі студії "Бетон". Проєкт будівлі увійшов до п'ятірки фіналу Архітектурної премії "Політика" та серед 45 проектів, які у 2011 році були номіновані на найпрестижнішу архітектурну премію Європи імені Міса ван дер Рое.

"Це витвір минулої епохи, оскільки це один із останніх зразків дерев'яної сакральної архітектури, зведеної на польських землях протягом кількох сотень років", – стверджує мазовецький консерватор в опублікованому комюніке.

Минулого літа будівлю виставили на продаж з умовою перемістити в інше місце. У листопаді 2021 року власник помер, а майном заволоділи кредитори. Внесення до реєстру пам'яток унеможливить знесення та перенесення будівлі без згоди пам'яткоохоронця.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.