Порошенко оголосив конкурс на проєкт пам‘ятникам героям Бузкового гаю

П'ятий Президент України Петро Порошенко з дружиною оголосив конкурс на проєкт пам'ятникам героям Бузкового гаю у Херсоні

П'ятий Президент України Петро Порошенко з дружиною оголосив конкурс на проєкт пам'ятникам героям Бузкового гаю у Херсоні.

 

"Це — Бузковий гай. Тут хлопці, які 24 лютого записалися у 192 батальйон територіальної оборони Херсона, і з "коктейлями Молотова" в руках, тому що їм не дали зброю, зупиняли російські танки.

Це — образ, який не менш сильний, ніж Герої Крут. Це — риса, притаманна українцям.
Це з одного боку величезна трагедія, а з іншого боку — велич українського духу, яка точно має бути закарбована в українській пам'яті" - йдеться у відеоповідомленні.
1 березня 2022 року у боях за Херсон загинули бійці тероборони, які практично без зброї і невеликою кількістю намагалися захистити місто від вторгнення російських військ. Їх тіла знайшли наступного дня у Бузковому гаю.

Відео розстріляних хлопців у мережі виклав журналіст-колаборант.

У травні на місці розстрілу росіянами бійців херсонської тероборони з'явився стихійний народний меморіал.
 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.