Київську міську владу закликають повернути вулиці Лаврській ім’я Івана Мазепи

28 грудня на сайті Київради зареєстрована петиція перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи

Вулиця, на якій розташована Києво-Печерська Лавра відома з часів Русі.

Із захопленням Києва комуністами отримала назву Січневого повстання. Впродовж 1997-2007 рр. вулиця кількома рішеннями була перейменована на улицю Івана Мазепи.

Це викликало невдоволення в Російській православній церкві, яка не вважала Івана Мазепу своїм героєм попри його вагомий внесок у розбудову Лаври.

На 20 липня 2010 року був запланований візит до Києва патріарха РПЦ Кіріла. Проросійські діячі поставили перед київською владою вимогу перейменувати вулицю Івана Мазепи. Українці ж наполягали на збереженні символічної назви.

Врешті, було ухвалено компромісне рішення. Рішенням Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 "Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва" частину вулиці Івана Мазепи (власне ту, де розташована Лавра) перейменовано на Лаврську.

28 грудня на сайті Київради була зареєстрована петиція перейменувати вулицю Лаврську на честь гетьмана Івана Мазепи. Автор петиції - Андрій Лупак.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.