Дзвін з церкви XVII століття передали у Харківський історичний музей

Контррозвідка Служби безпеки України під час стабілізаційних заходів на звільнених територіях Харківської області віднайшла старовинний дзвін нині повністю знищеної росіянами церкви в селі Курилівка Куп'янського району.

 

Церква Іоанна Богослова - пам'ятка ХVII століття. Початково храм було збудовано у Куп'янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький. Після будівництва там нової, мурованої церкви, дерев'яний храм перевезли у Курилівку.

У 1930-і роки церкву закрили та перетворили на зерносховище, пізніше - кінотеатр та їдальня. У 1944 році богослужіння відновлено.

Пам'ятка перебувала у користуванні РПЦ. Під час російської окупації агресори облаштували на території споруди вогневі позиції, а в самій церкві – склад з боєприпасами.

Під час втечі від контрнаступу української армії російські окупанти здійснили по храму ракетно-артилерійський удар і цілком зруйнували його. 

Контррозвідка змогла віднайти на згарищі стародавній дзвін, який передали на зберігання до одного з харківських музеїв. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.