Дзвін з церкви XVII століття передали у Харківський історичний музей

Контррозвідка Служби безпеки України під час стабілізаційних заходів на звільнених територіях Харківської області віднайшла старовинний дзвін нині повністю знищеної росіянами церкви в селі Курилівка Куп'янського району.

 

Церква Іоанна Богослова - пам'ятка ХVII століття. Початково храм було збудовано у Куп'янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. 1800 року її розібрали та перевезли до хутора Гнилицький. Після будівництва там нової, мурованої церкви, дерев'яний храм перевезли у Курилівку.

У 1930-і роки церкву закрили та перетворили на зерносховище, пізніше - кінотеатр та їдальня. У 1944 році богослужіння відновлено.

Пам'ятка перебувала у користуванні РПЦ. Під час російської окупації агресори облаштували на території споруди вогневі позиції, а в самій церкві – склад з боєприпасами.

Під час втечі від контрнаступу української армії російські окупанти здійснили по храму ракетно-артилерійський удар і цілком зруйнували його. 

Контррозвідка змогла віднайти на згарищі стародавній дзвін, який передали на зберігання до одного з харківських музеїв. 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.