Частину грошової Нобелівської премії миру передають жертвам агресії РФ

Правозахисна організація "Меморіал", яка отримала Нобелівську премію миру, передала половину грошової частини премії Харківській правозахисній групі.

Про це повідомив її очільник Євген Захаров.

Харківська правозахисна група (ХПГ), яка є єдиним діючим в Україні членом Міжнародного Меморіалу, стала лауреатом Нобелівської премії миру 2022 року разом із іншими меморіальськими організаціями.

ХПГ отримає 1 666 666 шведських крон — половину від присудженої Меморіалу грошової частини премії. Уся ця сума буде спрямована на допомогу цивільному населенню: родинам, члени яких загинули через російське вторгнення.

7 жовтня було оголошено, що цьогорічну Премію миру отримують українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, Міжнародний Меморіал та білоруський правозахисник Олесь Біляцький.

У пресрелізі було вказано, що нагороду отримує "російський Меморіал", однак пізніше Норвезький нобелівський комітет у листі уточнив, що нагороду отримує саме Міжнародний Меморіал, який об'єднує в собі:

  • окремі юридичні особи з назвою "Меморіал", зареєстровані в Росії (32 юридичні особи), Україні (4 юридичні особи), Італії, Франції, Німеччині та Бельгії;
  • чотири структурні відділення у Франції, Чехії, Україні та Пермському краю Росії.

Харківська правозахисна група, яка починала свою роботу як "Харківський Меморіал" у кінці вісімдесятих, зараз залишається єдиним активним відділенням Меморіалу в Україні. Директор ХПГ Євген Захаров також є членом правління Міжнародного Меморіалу з 1994 року.

 
Директор ХПГ Євген Захаров тримає офіційні копії Нобелівського диплому та медалі Меморіалу, зроблені для Харківської правозахисної групи

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.