Частину грошової Нобелівської премії миру передають жертвам агресії РФ

Правозахисна організація "Меморіал", яка отримала Нобелівську премію миру, передала половину грошової частини премії Харківській правозахисній групі.

Про це повідомив її очільник Євген Захаров.

Харківська правозахисна група (ХПГ), яка є єдиним діючим в Україні членом Міжнародного Меморіалу, стала лауреатом Нобелівської премії миру 2022 року разом із іншими меморіальськими організаціями.

ХПГ отримає 1 666 666 шведських крон — половину від присудженої Меморіалу грошової частини премії. Уся ця сума буде спрямована на допомогу цивільному населенню: родинам, члени яких загинули через російське вторгнення.

7 жовтня було оголошено, що цьогорічну Премію миру отримують українська правозахисна організація Центр громадянських свобод, Міжнародний Меморіал та білоруський правозахисник Олесь Біляцький.

У пресрелізі було вказано, що нагороду отримує "російський Меморіал", однак пізніше Норвезький нобелівський комітет у листі уточнив, що нагороду отримує саме Міжнародний Меморіал, який об'єднує в собі:

  • окремі юридичні особи з назвою "Меморіал", зареєстровані в Росії (32 юридичні особи), Україні (4 юридичні особи), Італії, Франції, Німеччині та Бельгії;
  • чотири структурні відділення у Франції, Чехії, Україні та Пермському краю Росії.

Харківська правозахисна група, яка починала свою роботу як "Харківський Меморіал" у кінці вісімдесятих, зараз залишається єдиним активним відділенням Меморіалу в Україні. Директор ХПГ Євген Захаров також є членом правління Міжнародного Меморіалу з 1994 року.

 
Директор ХПГ Євген Захаров тримає офіційні копії Нобелівського диплому та медалі Меморіалу, зроблені для Харківської правозахисної групи

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.