Міська рада Полтави зганьбилась з Пушкіним та Ватутіним

Депутати Полтавської міської ради відмовились демонтувати російські маркери у місті

23 грудня Полтавська міська рада розглянула питання про демонтаж ряду пам'ятників, що є російськими імперськими маркерами.

Одним проєктом рішення передбачався демонтаж пам'ятників радянським генералам Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну. Іншим документом мало бути надано доручення перенести у музейний простір пам'ятник Пушкіну.

Демонтаж пам'ятників Ватутіну та Зигіну підтримало 20 депутатів з 43, а за перенесення Пушкіна - всього 15. 

Рішення відхилені.

На фото можете побачити результати поіменного голосування. Більшість міських депутатів не голосували або ж утрималися.

Не підтримали рішення про демонтаж пам'ятника Пушкіну:

міський голова Олександр Мамай;

9 з 9 депутатів фракції "Слуги народу" (одна депутатка перебуває на фронті);

3 з 6 депутатів фракції "Рідне місто";

10 з 10 депутатів фракції "За майбутнє";

3 з 4 позафракційних (обрані за списком від ОПЗЖ);

2 з 4 депутатів фракції Партії простих людей Сергія Капліна;

1 з 6 депутатів фракції Європейської Солідарності (депутатка перебуває на фронті).

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.