Музейники зібрали понад 5500 одиниць артефактів з деокупованих територій

22 грудня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулась подія «Музейні діалоги. Різдвяна зустріч у Музеї війни»

22 грудня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулась подія "Музейні діалоги. Різдвяна зустріч у Музеї війни". Захід відвідали Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України, та заступниці Міністра Галина Григоренко та Анастасія Бондар.

 

Музейники розповіли про реалізовані проєкти й поінформували про документування сучасної війни після повномасштабного вторгнення російського агресора 24 лютого 2022 року. Серед здобутків музею:

  • понад 5500 одиниць артефактів, зібраних музейними співробітниками під час експедицій на визволених територіях. Зокрема це стало можливим завдяки співпраці зі Збройними силами України, місцевою владою, волонтерами та місцевими жителями; 

  • 16 виставок за 9 місяців. Їх проводили як на території Меморіалу, так і у 12 країнах світу: Франції, Південній Кореї, Німеччині, Чорногорії, Швеції, Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Литві, США та Люксембурзі;

  • "Київ: репортаж одного дня. 8 березня 2022 року" – перша у світі музейна фотовиставка про сучасний етап російсько-української війни. Вона експонувалась у 10 країнах світу;

  • "Україна – розп'яття" – перша у світі музейна стаціонарна виставка про війну, яка триває, створена під час цієї ж війни;

  • "За волю України!" – перша міжнародна музейна виставка в Європі України у статусі держави-кандидата на вступ до ЄС. Вона відкрилась 21 вересня 2022 року в культурній столиці Європи – литовському Каунасі.

"Всі ці проєкти стали першими кроками музею на шляху до інтеграції в європейський та світовий культурний простір. Ми вдячні Збройним силам України, адже без їхньої підтримки жоден з проєктів неможливо було б реалізувати", – розповів Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.