Запущено сайт про знищене комуністами кладовище в Луцьку

Проєкт Memorium запустив сайт про католицьке кладовище в Луцьку, те, яке знищили і на якому 45 років тому поставили радянський меморіал

У Луцьку існує старе католицьке кладовище. Після Другої світової війни на ньому у братських могилах поховали вояків Червоної армії. Невдовзі через зникнення католицької громади у Луцьку цвинтар занепав.

У 1977 році на місці кладовища спорудили Меморіал "Вічна слава" для вшанування червоноармійців та пропаганди комунізму. Натомість усі надгробні пам'ятники демонтували, частину з них замінили на уніфіковані бетонні плити. Окремі могили були перенесені на нове міське кладовище.

На фоні масових радянських урочистостей 9 травня пам'ять про католицький цвинтар затерлась. 

У 2022 році місцевий краєзнавець Артур Альошин започаткував проєкт Memorium для збору спогадів, світлин, інших джерел про кладовище. А днями був запущений сайт.

 

Насамперед на ресурсі оприлюднять нариси про відомих жителів Луцька, похованих на цьому кладовищі. Серед них є, наприклад, архітектор Тадеуш Краффт, благодійниця Юзефа Поляновська чи засновниця Згромадження сестер бенедиктинок-місіонерок Ядвіга-Юзефа Кулеша. "Інші, нові для лучан, імена, мабуть, стануть відомими згодом завдяки тому, що ми опублікуємо відомості про цих людей", – зазначає автор проєкту.

Сайт буде двомовним. Корпус українською мовою запустили вже, ще за тиждень-два буде доступна польська версія. Перелік похованих на цвинтарі католиків публікуватимуть польською мовою, солдатів Червоної армії – російською, тобто мовами оригіналу, адже саме так, на думку авторів проєкту, шукатимуть своїх рідних користувачі.

Артур Альошин уже розмістив на сайті список із майже 3 тис. імен і прізвищ похованих. Наступні списки він додаватиме в хронологічному порядку, за роком поховання.

Базою для укладання списків послужили метричні книги з Головного архіву давніх актів у Варшаві та Волинського обласного архіву. Під час перевірки чи уточнення даних на цю базу дослідник накладав додаткову інформацію. Наприклад, під час Другої світової війни записи часто бували дуже лаконічними, фіксували тільки хто і коли помер. У таких випадках краєзнавець звертався до інших джерел, зокрема до документів РАЦСу.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.