У Німеччині засудили колишню секретарку начальника нацистського концтабору

97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно

Як повідомляє BBC, 97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно.

 
AP: Christian Charisius

Ірмгард Фюрхнер взяли на роботу друкаркою у підлітковому віці у Штутгоф (тому справу розглядав спеціальний суд для неповнолітніх). Вона працювала там з 1943 по 1945 рік. Вона була цивільною робітницею, але суддя погодився, що вона повністю знала, що відбувається в таборі.

Вважається, що в жахливих умовах у Штутгофі загинули близько 65 тисяч людей, включаючи євреїв-в'язнів, неєвреїв-поляків і полонених радянських солдатів. Штутгоф розташований поблизу польського міста Гданськ.

Коли у вересні 2021 року почався судовий процес, Ірмгард Фюрхнер втекла з будинку для людей похилого віку. Її знайшла поліція на вулиці в Гамбурзі.

Суд, який відбувався у місті Іценго на півночі Німеччини, заслухав тих, хто вижив у таборі, дехто з них помер під час судового процесу.

На 40 день судових слухань Ірмгард сказала: "Мені шкода за все, що сталося" та "Я шкодую, що я була в Штутгофі в той час - це все, що я можу сказати".

Її адвокати стверджували, що Фюрхнер слід виправдати через сумніви у тому, що вона знала, оскільки вона була однією з кількох друкарок у офісі Хоппе.

Утім історик Штефан Хьордлер показав суддям під час візиту на місце табору робоче місце секретарки у комендатурі. Суддям стало зрозуміло, що Фюрхнер могла бачити найгірші умови діяльності табору.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.