У Німеччині засудили колишню секретарку начальника нацистського концтабору

97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно

Як повідомляє BBC, 97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно.

 
AP: Christian Charisius

Ірмгард Фюрхнер взяли на роботу друкаркою у підлітковому віці у Штутгоф (тому справу розглядав спеціальний суд для неповнолітніх). Вона працювала там з 1943 по 1945 рік. Вона була цивільною робітницею, але суддя погодився, що вона повністю знала, що відбувається в таборі.

Вважається, що в жахливих умовах у Штутгофі загинули близько 65 тисяч людей, включаючи євреїв-в'язнів, неєвреїв-поляків і полонених радянських солдатів. Штутгоф розташований поблизу польського міста Гданськ.

Коли у вересні 2021 року почався судовий процес, Ірмгард Фюрхнер втекла з будинку для людей похилого віку. Її знайшла поліція на вулиці в Гамбурзі.

Суд, який відбувався у місті Іценго на півночі Німеччини, заслухав тих, хто вижив у таборі, дехто з них помер під час судового процесу.

На 40 день судових слухань Ірмгард сказала: "Мені шкода за все, що сталося" та "Я шкодую, що я була в Штутгофі в той час - це все, що я можу сказати".

Її адвокати стверджували, що Фюрхнер слід виправдати через сумніви у тому, що вона знала, оскільки вона була однією з кількох друкарок у офісі Хоппе.

Утім історик Штефан Хьордлер показав суддям під час візиту на місце табору робоче місце секретарки у комендатурі. Суддям стало зрозуміло, що Фюрхнер могла бачити найгірші умови діяльності табору.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.