У Німеччині засудили колишню секретарку начальника нацистського концтабору

97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно

Як повідомляє BBC, 97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно.

 
AP: Christian Charisius

Ірмгард Фюрхнер взяли на роботу друкаркою у підлітковому віці у Штутгоф (тому справу розглядав спеціальний суд для неповнолітніх). Вона працювала там з 1943 по 1945 рік. Вона була цивільною робітницею, але суддя погодився, що вона повністю знала, що відбувається в таборі.

Вважається, що в жахливих умовах у Штутгофі загинули близько 65 тисяч людей, включаючи євреїв-в'язнів, неєвреїв-поляків і полонених радянських солдатів. Штутгоф розташований поблизу польського міста Гданськ.

Коли у вересні 2021 року почався судовий процес, Ірмгард Фюрхнер втекла з будинку для людей похилого віку. Її знайшла поліція на вулиці в Гамбурзі.

Суд, який відбувався у місті Іценго на півночі Німеччини, заслухав тих, хто вижив у таборі, дехто з них помер під час судового процесу.

На 40 день судових слухань Ірмгард сказала: "Мені шкода за все, що сталося" та "Я шкодую, що я була в Штутгофі в той час - це все, що я можу сказати".

Її адвокати стверджували, що Фюрхнер слід виправдати через сумніви у тому, що вона знала, оскільки вона була однією з кількох друкарок у офісі Хоппе.

Утім історик Штефан Хьордлер показав суддям під час візиту на місце табору робоче місце секретарки у комендатурі. Суддям стало зрозуміло, що Фюрхнер могла бачити найгірші умови діяльності табору.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.