Конкурс «Вікі любить пам’ятки» допустив до участі росіян

Україна не братиме участі у міжнародному етапі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2022

Організаційний комітет проєкту "Вікі любить пам'ятки" в Україні вирішив не подавати українські фото на міжнародний етап.
 
Причиною є рішення міжнародних організаторів конкурсу, всупереч запиту української команди, допустити до міжнародного етапу світлини пам'яток культурної спадщини з Росії.
"Ми вважаємо неприйнятним участь у міжнародному конкурсі світлин країни, яка веде проти України війну і вбиває тисячі українців, а також систематично руйнує та викрадає українські пам'ятки культури, архітектури, археології.
Окрім того, російська війна позбавила українські фото рівних умов у змаганні — українські учасники конкурсу працювали з багатьма обмеженнями, накладеними війною (безпекові ризики, перебої зі зв'язком і транспортом).
З цих причин ми не хочемо допустити, щоб українські фото пам'яток культури опинилися чи змагалися поруч із російськими у момент, коли наші пам'ятки руйнуються внаслідок російської збройної агресії" - йдеться у заяві українського оргкомітету конкурсу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.