Конкурс «Вікі любить пам’ятки» допустив до участі росіян

Україна не братиме участі у міжнародному етапі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2022

Організаційний комітет проєкту "Вікі любить пам'ятки" в Україні вирішив не подавати українські фото на міжнародний етап.
 
Причиною є рішення міжнародних організаторів конкурсу, всупереч запиту української команди, допустити до міжнародного етапу світлини пам'яток культурної спадщини з Росії.
"Ми вважаємо неприйнятним участь у міжнародному конкурсі світлин країни, яка веде проти України війну і вбиває тисячі українців, а також систематично руйнує та викрадає українські пам'ятки культури, архітектури, археології.
Окрім того, російська війна позбавила українські фото рівних умов у змаганні — українські учасники конкурсу працювали з багатьма обмеженнями, накладеними війною (безпекові ризики, перебої зі зв'язком і транспортом).
З цих причин ми не хочемо допустити, щоб українські фото пам'яток культури опинилися чи змагалися поруч із російськими у момент, коли наші пам'ятки руйнуються внаслідок російської збройної агресії" - йдеться у заяві українського оргкомітету конкурсу.

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР