Оригінал рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича вперше покажуть у Києві

Уперше в Києві, з нагоди 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича, відбудеться урочиста презентація оригіналу рукопису всесвітньовідомої української пісні "Щедрик". Партитура написана рукою композитора за кілька років до прем'єри пісні у Карнегі Гол.

 

Унікальний раритет, наданий на одноденне експонування Інститутом рукопису Національної бібліотеки України імені В.В. Вернадського, уперше демонструватиметься публічно.

Окрім того, уперше буде представлено оригінал листа Симона Петлюри до Олександра Кошиця, написаний главою УНР за пів року до прем'єри "Щедрика" у Карнегі Гол.

У ньому він закликав диригента промотувати за кордоном ідею незалежної України та збирати донати на українську армію. Документ наданий на одноденне експонування Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України.

Також на виставці експонуватиметься унікальна колекція європейських афіш хору Олександра Кошиця із фондів Слов'янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки (копії).

Матеріали вперше презентуються в Україні, і містять згадки про прем'єру "Щедрика" у Відні, Парижі, Цюриху та інших європейських містах, задовго до появи пісні у США. Деякі з них оформлені в синьо-жовтих кольорах й оздоблені тризубом, тому росіяни замальовували їх лайкою.

Охочі зможуть також побачити унікальні матеріали з американської біографії "Щедрика": буклет прем'єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнегі Гол (1922 р.), 100-річну платівку із нью-йоркським записом "Щедрика", світлини з американського турне українського хору, перші аудіозаписи "Щедрика" на Бродвеї (1926 р.) та в американській кінострічці Song of the Flame (1930 р.), раритетну колекцію різдвяно-новорічних листівок США із зображенням ластівок та дзвоників, платівки з найпершими грамофонними записами колядки Carol of the Bells та багато іншого.

Ці та інші матеріали надано Інститутом Леонтовича, Українською вільною академією наук у Нью-Йорку, Бібліотекою імені Олега Ольжича, приватними колекціонерами Анатолієм Паладійчуком, Владиславом Вігуржинським, Дмитром Пірклом, Олександром Сорочинським та іншими.

Організовує подію Музей видатних діячів української культури спільно з Інститутом Леонтовича за підтримки Українського Фулбрайтівського Кола.

Кураторка виставкового проєкту – Тіна Пересунько, засновниця Інституту Леонтовича.

Презентація відбудеться 21 грудня о 12:00 у приміщенні Музею Миколи Лисенка (вул. Саксаганського, 97) під час відкриття виставки "Я співаю, отже існую".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.