Оригінал рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича вперше покажуть у Києві

Уперше в Києві, з нагоди 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича, відбудеться урочиста презентація оригіналу рукопису всесвітньовідомої української пісні "Щедрик". Партитура написана рукою композитора за кілька років до прем'єри пісні у Карнегі Гол.

 

Унікальний раритет, наданий на одноденне експонування Інститутом рукопису Національної бібліотеки України імені В.В. Вернадського, уперше демонструватиметься публічно.

Окрім того, уперше буде представлено оригінал листа Симона Петлюри до Олександра Кошиця, написаний главою УНР за пів року до прем'єри "Щедрика" у Карнегі Гол.

У ньому він закликав диригента промотувати за кордоном ідею незалежної України та збирати донати на українську армію. Документ наданий на одноденне експонування Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України.

Також на виставці експонуватиметься унікальна колекція європейських афіш хору Олександра Кошиця із фондів Слов'янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки (копії).

Матеріали вперше презентуються в Україні, і містять згадки про прем'єру "Щедрика" у Відні, Парижі, Цюриху та інших європейських містах, задовго до появи пісні у США. Деякі з них оформлені в синьо-жовтих кольорах й оздоблені тризубом, тому росіяни замальовували їх лайкою.

Охочі зможуть також побачити унікальні матеріали з американської біографії "Щедрика": буклет прем'єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнегі Гол (1922 р.), 100-річну платівку із нью-йоркським записом "Щедрика", світлини з американського турне українського хору, перші аудіозаписи "Щедрика" на Бродвеї (1926 р.) та в американській кінострічці Song of the Flame (1930 р.), раритетну колекцію різдвяно-новорічних листівок США із зображенням ластівок та дзвоників, платівки з найпершими грамофонними записами колядки Carol of the Bells та багато іншого.

Ці та інші матеріали надано Інститутом Леонтовича, Українською вільною академією наук у Нью-Йорку, Бібліотекою імені Олега Ольжича, приватними колекціонерами Анатолієм Паладійчуком, Владиславом Вігуржинським, Дмитром Пірклом, Олександром Сорочинським та іншими.

Організовує подію Музей видатних діячів української культури спільно з Інститутом Леонтовича за підтримки Українського Фулбрайтівського Кола.

Кураторка виставкового проєкту – Тіна Пересунько, засновниця Інституту Леонтовича.

Презентація відбудеться 21 грудня о 12:00 у приміщенні Музею Миколи Лисенка (вул. Саксаганського, 97) під час відкриття виставки "Я співаю, отже існую".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.