Окупанти зносять історичні будівлі в Маріуполі

У центрі Маріуполя російські окупанти зносять історичні будівлі

Про це у Телеграмі повідомив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко.

"На історичному центрі Маріуполя окупанти ставлять хрест. Попри балачки про "відновлення історії міста", перші справжні історичні будинки часів позаминулого сторіччя йдуть під знесення. Вперше - одноповерхові будинки приватної забудови. Які заважають лише зовнішнім виглядом, а створюють загрозу хіба пропаганді. Серед цих будинків є так звані "купеческие дома", які зберігають справжню історію Маріуполя", - написав Андрющенко, опублікувавши супутникове фото відповідного району міста.

Він нагадав, що в цих будинках торік був запроваджений проєкт відновлення історичних дверей "Двері мають значення". Їх реставрація проводилася коштами донатів від маріупольців. І це надавало нове життя цілому кварталу.

"Більше. Цього. Не буде. Окупанти залишають нам лише Лють", - підсумував радник мера.

Фото - ілюстративне
Фото - ілюстративне

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.