Пам'ятник Пушкіну у Харкові демонтували і сховали

З площі Поезії у Харкові демонтували погруддя Олександра Пушкіна, яке вранці за рішенням міської влади захистили мішками з піском

Вранці 9 листопада пам'ятник Пушкіну на площі Поезії у Харкові було закладено мішками з піском.

Директор Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради Юрій Сидоренко повідомив, що "питання його (пам'ятника Пушкіну - ред ІП.) перенесення повинен вирішувати Кабінет міністрів".

Тому, до "до подальшого розв'язання питання задля уникнення актів вандалізму", пам'ятник захистили тимчасовими конструкціями.

А уже о 14:30 комунальники підняли бюст російського поета-символа маніпулятором, завантажили на вантажівку і вивезли в невідомому напрямку.

 

Невдовзі на сайті Харківської міської ради оприлюднено заяву, що пам'ятник демонтований та відправлений на "відповідальне зберігання". Подальша доля пам'ятник буде вирішуватися, за словами очільників міста, "демократичним шляхом, але вже у мирний час". 

Окрім того, харківська влада поширила відео демонтажу.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.