Пам'ятник Пушкіну у Харкові демонтували і сховали

З площі Поезії у Харкові демонтували погруддя Олександра Пушкіна, яке вранці за рішенням міської влади захистили мішками з піском

Вранці 9 листопада пам'ятник Пушкіну на площі Поезії у Харкові було закладено мішками з піском.

Директор Департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міськради Юрій Сидоренко повідомив, що "питання його (пам'ятника Пушкіну - ред ІП.) перенесення повинен вирішувати Кабінет міністрів".

Тому, до "до подальшого розв'язання питання задля уникнення актів вандалізму", пам'ятник захистили тимчасовими конструкціями.

А уже о 14:30 комунальники підняли бюст російського поета-символа маніпулятором, завантажили на вантажівку і вивезли в невідомому напрямку.

 

Невдовзі на сайті Харківської міської ради оприлюднено заяву, що пам'ятник демонтований та відправлений на "відповідальне зберігання". Подальша доля пам'ятник буде вирішуватися, за словами очільників міста, "демократичним шляхом, але вже у мирний час". 

Окрім того, харківська влада поширила відео демонтажу.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.