У Варшаві відкрилася виставка про Голодомор в Україні

У Варшаві в музеї «Королівські Лазєнки» відкрилася виставка про Голодомор в Україні під назвою «Голодомор і повторний геноцид»

Про це інформує Посольство України в Польщі у Фейсбуці.

 

"Пам'ять про геноцид, вчинений комуністичною владою СРСР проти українського народу, набуває особливого значення сьогодні, коли Росія вкотре намагається вчинити геноцид в Україні, викрадаючи зерно, блокуючи українські порти, руйнуючи критичну інфраструктуру, спричиняючи продовольчу кризу світового масштабу", – заявив під час відкриття виставки посол України в Польщі Василь Зварич.  

Виставка демонструє злочини радянської влади проти українського народу у 30-х роках минулого століття, які штучно спричинили голод в Україні.

Її відкрито завдяки співпраці Національного музею Голодомору-геноциду в Києві з музеєм історії Польщі, музеєм "Королівські Лазєнки" та Польським Інститутом у Києві.

На відкритті виставки також була присутня група українських музейних працівників, які перебувають з робочим візитом у Польщі, які подякували Польському Народу за підтримку України.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.