МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо російських та радянських пам'ятників

МКІП та УІНП вважають, що імперські пам'ятники - неприйнятні, а військові монументи Другої світової війни потрібно зберегти зі зміною відверто пропагандистських написів

Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті оприлюднили рекомендації щодо пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії й СРСР.

 

Рекомендації стосуються двох категорій пам'ятників:

- особам, які пов'язані з історією та культурою Російської імперії та СРСР;

- військових монументів та меморіалів Другої світової війни.

У цих органах влади вважають, що пам'ятники особам, які брали участь у пропаганді та реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики є неприйнятними.

Чиновники пропонують частину таких пам'ятників (за умови їх художньої та історичної цінності) перенести їх до музейних просторів або закрити їх тимчасовими конструкціями.

Пам'ятники Другої світової війни, на думку МКІП та УІНП, потрібно зберегти. Чиновники закликають підтримувати їх у "належному стані", "вписувати їх у локальний контекст" та "використовувати з просвітницькою метою".

А якщо, такі пам'ятники містять маркери радянської та російської мілітаристської пропаганди, то їх пропонують замінити. Наприклад, потребує заміни термін "Велика вітчизняна війна" на "Друга світова війна", дати "1941–1945" на "1939–1945", а усувати бажано написи "радянська батьківщина", "радянський народ" та подібні.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.