МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо російських та радянських пам'ятників

МКІП та УІНП вважають, що імперські пам'ятники - неприйнятні, а військові монументи Другої світової війни потрібно зберегти зі зміною відверто пропагандистських написів

Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті оприлюднили рекомендації щодо пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії й СРСР.

 

Рекомендації стосуються двох категорій пам'ятників:

- особам, які пов'язані з історією та культурою Російської імперії та СРСР;

- військових монументів та меморіалів Другої світової війни.

У цих органах влади вважають, що пам'ятники особам, які брали участь у пропаганді та реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики є неприйнятними.

Чиновники пропонують частину таких пам'ятників (за умови їх художньої та історичної цінності) перенести їх до музейних просторів або закрити їх тимчасовими конструкціями.

Пам'ятники Другої світової війни, на думку МКІП та УІНП, потрібно зберегти. Чиновники закликають підтримувати їх у "належному стані", "вписувати їх у локальний контекст" та "використовувати з просвітницькою метою".

А якщо, такі пам'ятники містять маркери радянської та російської мілітаристської пропаганди, то їх пропонують замінити. Наприклад, потребує заміни термін "Велика вітчизняна війна" на "Друга світова війна", дати "1941–1945" на "1939–1945", а усувати бажано написи "радянська батьківщина", "радянський народ" та подібні.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.