Пам'ятник Катерині в Одесі загорнули у чорний пакет

На скульптуру Катерини II одягли чорний пакет, а сам пам'ятник оточили огорожею

Одеський пам'ятник "засновникам міста", основним елементом якого є статую російської імператриці Катерини ІІ, оточили дерев'яною огорожею. А статую замотали у поліетилен чорного кольору, що дуже нагадує мішок для трупів.

 

На огорожі з'явилося оголошення "Приносимо вибачення за тимчасові незручності. Ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції "Засновникам Одеси".

Усі роботи проводили комунальні служби Одеси.

Наперередодні, 5 листопада, Одеська міська рада підбила підсумки голосування щодо долі пам'ятника російській імператриці Катерині II, яке проводилось на сторінці громадських обговорень. Більшість учасників – 50,2% – висловились за його демонтаж з Катерининської площі.

За збереження пам'ятника на своєму місці проголосували 44,5%.

За словами мера Геннадія Труханова, це питання тепер винесуть на найближчу сесію міської ради, а він проголосує за знесення пам'ятника.

"Особисто я голосуватиму "за" демонтаж пам'ятника та перенесення його до парку імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому", – заявив він.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.