У Києві встановили меморіальну дошку академіку Книшову

Про це повідомляє Укрінформ.

Дошку встановлено у Голосіївському районі Києва на будівлі за адресою вулиця Г.Книшова, 6.

 

"Ми вшановуємо пам'ять нашого вчителя, друга, наставника. Геннадій Книшов був легендарною людиною, яка дуже багато зробила для становлення кардіохірургії в Україні. Книшов очолив інститут після Амосова. І це непросто, коли тебе постійно порівнюють з корифеєм. Але Геннадію Васильовичу усе вдалося. Він вивів наш інститут на європейський рівень. Заклад став одним з найкращих в Україні", - сказав директор Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова Василь Лазоришинець.

Геннадій Книшов з 1989 по 2005 рік очолював Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.Н.М. Амосова. Він створив кардіохірургічну школу, яка охоплює всі напрямки серцево-судинної патології і забезпечує прогресивний розвиток кардіохірургічної допомоги.

Вперше в Україні академік Книшов запровадив низку новітніх методів у галузі кардіохірургії. Серед них - аортокоронарне шунтування при ішемічній хворобі серця, хірургічна корекція складних і злоякісних порушень ритму серця.

Під його керівництвом вперше запроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого і доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта при інфекційному ендокардиті. За цією методикою прооперували тисячі пацієнтів, яких до цього вважали безнадійними.

Також успішно велися унікальні фундаментальні розробки з анатомії та електрофізіології серця.

У 2004 році за визначні заслуги перед Україною, розвиток медичної науки, створення національної кардіохірургічної школи, багаторічну самовіддану працю Геннадію Книшову присвоїли звання Героя України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.