У Миколаєві невідомі підірвали обеліск «Скорботна мати»

Про це повідомляє сайт "Новини-N".

Пізно ввечері 2 листопада 2022 року у Миколаєві пролунав вибух, який містяни прийняли за черговий обстріл міста. Проте, як з'ясувалося, невідомі підірвали пам'ятник "Скорботна мати".

Сквер із меморіальним комплексом жертвам, що загинули у Другій Світовій війні, знаходиться на перетині Херсонського шосе та вул. Інгульської. Комплекс складався з кількох елементів: обеліск "Скорботна мати", на якому було написано "Гордим героям безсмертна слава", біля якого висічені особи воїнів-захисників. 

У центрі скверу знаходиться курган – братська могила, на вершині якого встановлений бронзовий вінок, а також висічені на чорних плитах біля його підніжжя імена понад п'ятдесяти похованих тут солдатів.

Пізнього вечора був підірваний невідомими саме обеліск – від нього залишилася лише купа каміння.

 
Вигляд пам'ятника "Скорботна мати" до вибуху
 
зруйнований пам'ятник

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.