IN MEMORIAM: помер ветеран УПА Михайло Бохно

24 листопада 2022 року відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва «Літопис УПА» Михайло Бохно-"Крутянець"

Видавництво "Літопис УПА" повідомило, що 24 листопада 2022 р. відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва "Літопис УПА" Михайло Бохно-"Крутянець".

 

Михайло Бохно народився 18 серпня 1925 року в с. Радава Ярославського повіту Підкарпатського в-ва (тепер Польща). Закінчив 6 класів народної школи (1939), навчався в Ярославській торговельній школі (1943).

Заарештований постерунком польської комуністичної Міліції Обивательської (МО) в Радаві 16.10.1944 р. за підозрою у приналежності до українського підпілля. Карався в польській в'язниці (10.1944 - 08.1945).

Член ОУН (03.1946). В підпіллі - помічник районового референта пропаганди району МФ2 у надрайоні "Батурин" (Ярославська округа ОУН) (1946 - 08.1947). З нелегальними документами переїхав до Східної Прусії, де була виселена його родина, і переховувався в околиці м. Пасленк (08.1947 - 06.1949).

У складі групи 3-х підпільників перейшов до Американської окупаційної зони Німеччини (06. - 08.1949). Емігрував до США, де спочатку проживав у м. Клівленд, штат Огайо. Згодом здобув університетську освіту і до виходу на пенсію працював у Бібліотеці Конгресу США у Вашінгтоні.

Член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади (ОКВ УПА), організаційний референт ГУ ОКВ УПА, голова товариського суду ГУ ОКВ УПА, Голова ОКВ УПА (08.1986 - 09.1989), член Видавничого Комітету "Літопису УПА" (1973 - 2018).

У 1993 р. переїхав до Канади, де проживав у Торонто. Написав спомин "Ще дещо про українське підпілля на Закерзонні. 1944-1947". Відійшов на вічний спочинок 24 листопада 2022 р. в Торонто (Онтаріо, Канада).


Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.