Спецпроект

Парламенти Румунії, Молдови та Ірландії визнав Голодомор злочином проти людства і українського народу

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках

Про це повідомляє Європейська правда.

 

Румунські депутати та сенатори проголосували у середу на спільному засіданні за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932 - 1933 роках.

Декларація була підтримана 248 голосами "за" при одному "утримався".

Депутат від правлячої Національної ліберальної партії Румунії Александру Мурару наголосив, що Румунія історичним рішенням приєднується до демократичних та гідних держав усього світу, які визнають та урочисто беруть на себе не лише вшанування пам'яті жертв голоду 1932-1933 років, але й "визнання геноцидних, систематичних, прямих, цинічних, злочинних дій Радянського Союзу та його керівників з метою фізичного знищення української нації".

"Голодомор був унікальним вбивством на території Радянського Союзу за масштабами, темпами та характером злочинів, скоєних керівниками та інституціями Радянського Союзу. На початку 1930-х років мужність і рішучість українців чинити опір колективізації викликали нестримну ненависть тоталітарної системи.

Історики підрахували, що на початку 1930-х років відбулося понад 4 000 повстань та місцевих повстань проти колективізації, оподаткування, терору та насильства з боку радянської влади. (...) Втрати людських життів склали близько 10 мільйонів жертв. Реальні цифри ніколи не будуть відомі", - сказав він.

Декларація була зачитана на пленарному засіданні депутатом від групи національних меншин Ніколає Мирославом Петрецькі і визнає Голодомор злочином, скоєним проти українського народу і людства.

Водночас у документі висловлюється солідарність з українським народом, який постраждав у цій трагедії, віддається данина пам'яті мільйонам жертв штучного голоду 1932-1933 років.

Декларація також рішуче засуджує аналогічний злочинний метод, за допомогою якого румуни в Бессарабії були піддані навмисному, штучному голоду з метою примусової колективізації у 1946-1947 роках, та висловлює підтримку захисту та повазі основних прав і свобод людини.

Парламент Молдови 24 листопада 2022 року ухвалив декларацію, в якій ідеться, що

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.