Влада Естонії рекомендувала знести 244 радянських пам'ятники

Робоча група при Державній канцелярії Естонії вирішила, що має бути знесено 244 пам'ятники радянської доби

Робоча група при Державній канцелярії Естонії картографувала 322 радянські пам'ятники. 244 з них мають бути демонтовані, 74 визначені як нейтральні, а 4 - потребують додаткової уваги (це пам'ятники на Військовому кладовищі та комплекс Маар'ямае у Талліні).

 

Голова Робочої групи Аско Кивинюк заявив, що пам'ятники будуть демонтовані найближчим часом. Більшість момнументів будуть подрібнені, адже не становлять жодної культурної чи матеріальної цінності.

188 пам'яток, що підлягають демонтажу - це могили вояків Червоної армії. Як правило, їх перепоховуватимуть на найближчих місцевих кладовищах. 

До того ж, уже розроблено проєкт нейтального надгробного пам'ятника для таких перенесених могил, на яких буде напис "Жертви Другої світової війни".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.