Влада Естонії рекомендувала знести 244 радянських пам'ятники

Робоча група при Державній канцелярії Естонії вирішила, що має бути знесено 244 пам'ятники радянської доби

Робоча група при Державній канцелярії Естонії картографувала 322 радянські пам'ятники. 244 з них мають бути демонтовані, 74 визначені як нейтральні, а 4 - потребують додаткової уваги (це пам'ятники на Військовому кладовищі та комплекс Маар'ямае у Талліні).

 

Голова Робочої групи Аско Кивинюк заявив, що пам'ятники будуть демонтовані найближчим часом. Більшість момнументів будуть подрібнені, адже не становлять жодної культурної чи матеріальної цінності.

188 пам'яток, що підлягають демонтажу - це могили вояків Червоної армії. Як правило, їх перепоховуватимуть на найближчих місцевих кладовищах. 

До того ж, уже розроблено проєкт нейтального надгробного пам'ятника для таких перенесених могил, на яких буде напис "Жертви Другої світової війни".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.