У Києві не хочуть перейменовувати школу імені Хо Ши Міна

Керівник ГО "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков повідомив, що отримав відповідь від в.о. начальника управління освіти Деснянської у м.Києві райдержадміністрації Людмили Рожкової з приводу перейменування школи імені Хо Ши Міна.

У Києві з 1985 року існує школа, названа іменем в'єтнамського комуністичного діяча Хо Ши Міна. Хо Ши Мін - керівник комуністичного режиму у Північному В'єтнамі. У сучасній Соціалістичній республіці В'єтнам існує його культ. Найбільше місто держави перейменоване на його честь, а тіло Хо Ши Міна зберігається у спеціальному мавзолеї.

Директорка київської школи № 251 імені Хо Ши Міна Лариса Шульга вважає, що перейменовувати школу немає підстав, адже Хо Ши Міна немає у переліку осіб, що підлягають декомунізації, який склали в Українському інституті національної пам'яті.

При цьому чиновниці ігнорують примітку, що список носить рекомендаційний характер і "не є вичерпним".

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.