У Києві не хочуть перейменовувати школу імені Хо Ши Міна

Керівник ГО "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков повідомив, що отримав відповідь від в.о. начальника управління освіти Деснянської у м.Києві райдержадміністрації Людмили Рожкової з приводу перейменування школи імені Хо Ши Міна.

У Києві з 1985 року існує школа, названа іменем в'єтнамського комуністичного діяча Хо Ши Міна. Хо Ши Мін - керівник комуністичного режиму у Північному В'єтнамі. У сучасній Соціалістичній республіці В'єтнам існує його культ. Найбільше місто держави перейменоване на його честь, а тіло Хо Ши Міна зберігається у спеціальному мавзолеї.

Директорка київської школи № 251 імені Хо Ши Міна Лариса Шульга вважає, що перейменовувати школу немає підстав, адже Хо Ши Міна немає у переліку осіб, що підлягають декомунізації, який склали в Українському інституті національної пам'яті.

При цьому чиновниці ігнорують примітку, що список носить рекомендаційний характер і "не є вичерпним".

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.