Музей Майдану представив програму заходів до Дня Гідності та Свободи

Програма заходів до Дня Гідності та Свободи, який щороку відзначають 21 листопада, спонукає осмислити українські Майдани у контексті повномасштабного російського вторгнення

Попри війну РФ проти України, заплановано панельні дискусії, відкриття виставок, науковий форум, екскурсії та меморіальні заходи вшанування Героїв.

 

"Теперішня війна – це великий Майдан у межах усієї країни й також у тих регіонах, які, можливо, не до кінця розуміли у 2013–2014 роках, за що стояли люди, які цінності намагалися захистити.

Тепер цінності Гідності, Свободи та Демократії об'єднали нас, як ніколи раніше: їх захищають наші воїни на фронті, захищають українці у тилу й кожен на своєму фронті.

Цьогорічна програма враховує всі обставини, в яких ми проводитимемо заходи, а також той факт, що чимало з учасників, які щорічно долучалися до відзначення, сьогодні є активними захисниками України на фронті", – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Під час пресконференції Ігор Пошивайло представив соціальну кампанію, яка цьогоріч відбувається під гаслом "ВИСТОЯЛИ НА МАЙДАНІ – ПЕРЕМОЖЕМО У ВІЙНІ!" та закликав долучитися до онлайн-флешмобу #БУТИ_ГІДНИМ.

Щороку в соціальних мережах охочі можуть поширювати світлини та спогади про українські Майдани. Навіть якщо ви не брали участі у протестах, під цим тегом закликаємо публікувати свої роздуми про революції.

"Цьогорічні заходи до Дня Гідності та Свободи – це також про силу духу. Адже програма містить майже все те, що ми проводили б і в мирний час, а це є дуже промовистим та визначальним, зважаючи на ті виклики, які ставить перед нами війна.

Ми продовжуємо зберігати пам'ять про Революцію Гідності, бо цінності, які ми усвідомили під час Майдану, залишаються для нас формотворчими до сьогодні, вони впливають на людей, інституції та наш порядок денний", – сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

День Гідності та Свободи є ключовим в історії України, оскільки уособлює цивілізаційний вибір українців на користь європейських цінностей і шляху свободи, що поетапно втілювався під час революцій.

"Революція Гідності є однією з найважливіших подій в історії України, оскільки докорінно змінила бачення нами майбутнього країни та розуміння цивілізаційного вибору. Суспільство чітко продемонструвало, що європейський вибір, європейські цінності та свобода є ключовими в нашому повсякденному житті.

І саме це зламало плани ворога про швидке захоплення, адже внутрішнє відчуття та розуміння важливості Свободи об'єднало нас і зробило стійкими та сміливими.

Переконаний, що цінності, які було закладено ще під час Революції Гідності й усіх попередніх, починаючи з Революції на граніті 1990 року, важливі для нас і усіх наступних поколінь українців", – прокоментував Максим Ярмистий, в. о. голови Українського інституту національної пам'яті.

Історія Майдану в умовах повномасштабної війни є особливо важливою, адже нагадує про силу, відвагу, стійкість і дає наснагу виборювати свободу та щодня наближати перемогу України й цінностей демократичного світу у війні з росією.

"Майдан був саме тією подією, яка дала нам змогу показати, що таке українська ідентичність. Сила нашого прагнення Свободи та обстоювання своїх цінностей розбило багаторічну пропаганду про братні народи й добросусідство.

Багато ветеранів та учасників бойових дій тривалої війни пішли на фронт просто з барикад Майдану. Ми віримо в наших хлопців і дівчат, які творять зараз нову історію, та чекаємо на їхнє повернення.

Разом ми наближаємо перемогу й закарбовуємо ці історичні події для нащадків", – сказала Ганна Демиденко, керівниця експертної групи взаємодії з громадськими об'єднаннями й розвитку ветеранського руху Директорату громадської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України.

До Дня Гідності та Свободи Міністерство культури та інформаційної політики запланувало оприлюднити проморолик.

Переглянути та завантажити програму заходів до Дня Гідності та Свободи можна тут.

РОЗЛОГА ПРОГРАМА ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ 2022  

15 ЛИСТОПАДА – 15:00, онлайн

ПУБЛІЧНА ДИСКУСІЯ "МАЙДАН, ВІЙНА, СВОБОДА: ЕВОЛЮЦІЯ СУСПІЛЬНОГО СПРОТИВУ"

16 ЛИСТОПАДА – 17:00

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ "ЩОДЕННИК ЕКСТРЕМІСТА" ОЛЕКСІЯ БЕЛЮСЕНКА

17–18 ЛИСТОПАДА – 10:00–17:00, Онлайн

НАУКОВИЙ ФОРУМ "РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ: НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ"


17 ЛИСТОПАДА – 14:00

Дискусія на тему: "Перспективи розслідування злочинів Майдану в умовах повномасштабної війни"
Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2, Національний центр Український дім.

21 ЛИСТОПАДА

10:00 – ПОКЛАДАННЯ КВІТІВ, ДЗВІН ПАМ'ЯТІ, МІЖКОНФЕСІЙНИЙ МОЛЕБІНЬ

Екуменічний храм Архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ, алея Героїв Небесної Сотні, Київ

Трансляцію можна буде переглянути тут.

12:00 – ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ ПРО ЗАХИСТ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРНИЙ СПРОТИВ В УМОВАХ ВІЙНИ "ВІЙНА ЗА ІДЕНТИЧНІСТЬ. СИЛА ОПІРНОСТІ".

Київська міська галерея мистецтв "ЛАВРА", вул. Лаврська, 1, Київ

13:00, 18:00 – кураторські екскурсії виставкою.

14:00 – Панельна дискусія "Три мирні революції: формуючи обороноздатність у війні" з учасниками трьох Майданів, діячами культури, активістами.
Модератор – Олесь Доній

Покладання квітів, запалення лампадок.
17:00 – алея Героїв Небесної Сотні;
17:30 – Меморіал киянам, що загинули за цілісність і незалежність України (вул. М. Грушевського, 4);
18:00 – Стіна Пам'яті на Михайлівській площі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.