На Терпопіллі знайшли пам'ятку скіфського часу

Про це повідомляє Тернопільський обласний центр охорони пам'яток культурної спадщини.

Виявлене поховання періоду VІІ-VІ ст. до н.е.
Виявлене поховання періоду VІІ-VІ ст. до н.е.
9 листопада Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини проведені термінові охоронні розкопки на земельній ділянці у селі Угорськ, що належить до Шумської громади Тернопільської області.
Після проведених робіт під керівництвом Марини Ягодинської (директорки Центру, археолога, к.і.н.) було виявлено, що останки похованої особи розміщувалися в умовній кам'яній "скрині", скоріш за все у випростаному положенні (більша частина поховання була зруйнована). Дослідниця відносить знахідку до могилянської групи скіфського часу (VІІ-VІ ст. до н.е.).
Виявлені останки ексґумовані та будуть в подальшому ретельніше досліджені.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.