Спецпроект

АНОНС: виставка “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду презентує виставку “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду, за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проекту Інформаційної агенції Postmen, презентує виставку "Leica, що бачила Голодомор". 

 

Відвідувачі зможуть побачити оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені.

Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру і є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини – доказами вчинення злочину і підтвердженням, що, незважаючи на зміну назви держави і її очільників, наміри Москви щодо України не змінилися, а непокараний злочин геноциду знайшов своє продовження у сучасній війні: 90 років тому Харків помирав від голоду, а сьогодні – від російських бомб і куль. 

Відкриття виставки відбудеться 23 листопада о 12:00  у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Триватиме виставка тільки 23-27 листопада 2022 р

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.