РФ заборонила в’їзд кільком канадським історикам та онуку Бандери

 

Міністерство закордонних справ РФ заборонило в'їзд в Росію сотні громадян Канади. До списку потрапили історики. Зокрема:

  • Емі Найт ("The KGB: Police and Politics in the Soviet Union", "Beria: Stalin's First Lieutenant", "Spies without Cloaks: The KGB's Successors", "Who Killed Kirov?: The Kremlin's Greatest Mystery", "How the Cold War Began: The Igor Gouzenko Affair and the Hunt for Soviet Spies", "Orders to Kill: The Putin Regime and Political Murder");
  • Роман Сербин ("Famine in Ukraine: 1932—1933", "За яку спадщину?");
  • Веслі Ворк ("The Ultimate Enemy: British Intelligence and Nazi Germany").

До списку нев'їзних до РФ також потрапили Ксенія Мариняк (перекладачка та редакторка з Канадського інституту українських студій) та Стефан Бандера - онук Степана Бандери.

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.