РФ заборонила в’їзд кільком канадським історикам та онуку Бандери

 

Міністерство закордонних справ РФ заборонило в'їзд в Росію сотні громадян Канади. До списку потрапили історики. Зокрема:

  • Емі Найт ("The KGB: Police and Politics in the Soviet Union", "Beria: Stalin's First Lieutenant", "Spies without Cloaks: The KGB's Successors", "Who Killed Kirov?: The Kremlin's Greatest Mystery", "How the Cold War Began: The Igor Gouzenko Affair and the Hunt for Soviet Spies", "Orders to Kill: The Putin Regime and Political Murder");
  • Роман Сербин ("Famine in Ukraine: 1932—1933", "За яку спадщину?");
  • Веслі Ворк ("The Ultimate Enemy: British Intelligence and Nazi Germany").

До списку нев'їзних до РФ також потрапили Ксенія Мариняк (перекладачка та редакторка з Канадського інституту українських студій) та Стефан Бандера - онук Степана Бандери.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.