РФ заборонила в’їзд кільком канадським історикам та онуку Бандери

 

Міністерство закордонних справ РФ заборонило в'їзд в Росію сотні громадян Канади. До списку потрапили історики. Зокрема:

  • Емі Найт ("The KGB: Police and Politics in the Soviet Union", "Beria: Stalin's First Lieutenant", "Spies without Cloaks: The KGB's Successors", "Who Killed Kirov?: The Kremlin's Greatest Mystery", "How the Cold War Began: The Igor Gouzenko Affair and the Hunt for Soviet Spies", "Orders to Kill: The Putin Regime and Political Murder");
  • Роман Сербин ("Famine in Ukraine: 1932—1933", "За яку спадщину?");
  • Веслі Ворк ("The Ultimate Enemy: British Intelligence and Nazi Germany").

До списку нев'їзних до РФ також потрапили Ксенія Мариняк (перекладачка та редакторка з Канадського інституту українських студій) та Стефан Бандера - онук Степана Бандери.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.