У Польщі перепоховали трьох президентів

До Польщі з Великої Британії перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні

Про це повідомляє Європейська правда.

 

До Польщі з Великої Британії 12 листопада перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні – Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, які очолювали країну під час і після Другої світової війни.

Траурна процесія з останками президентів Польщі вирушила в суботу з військового аеропорту у Варшаві до Храму Божого Провидіння, де й відбулася церемонія їхнього перепоховання у спеціально створеному Мавзолеї президентів Республіки Польща в екзилі.

Окрім Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, будуть перепоховані також останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський із дружиною.

Завершальним елементом заходу стало урочисте відкриття Зали пам'яті, присвяченої президентам Республіки Польща у вигнанні. Їх разом із мавзолеєм відкриють для відвідування з 14 листопада.

Уряд Польщі у вигнанні сформувався після нападу на Польщу 1939 року нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Він діяв спочатку в Парижі та Анже, що на заході Франції, а згодом – у Лондоні.

До 1945 року польський уряд в екзилі визнавали єдиною законною владою Республіки Польща, але після Другої світової війни він втратив цей статус. Проте в Лондоні уряд продовжував свою діяльність до 1990 року, коли останній президент у вигнанні Ришард Качоровський передав атрибути влади президентові Лєху Валенсі.

Як наголошує влада Польщі, перепоховання трьох президентів у вигнанні буде символічним завершенням чотирирічного святкування 100-річчя незалежності Польщі. 

Україна також має своїх президентів у вигнанні - Андрій Лівицький, Степан Витвицький, Спиридон Довгаль, Микола Лівицький та Микола Плав'юк. Усі вони поховані за межами України.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.