У Польщі перепоховали трьох президентів

До Польщі з Великої Британії перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні

Про це повідомляє Європейська правда.

 

До Польщі з Великої Британії 12 листопада перевезли останки трьох польських президентів у вигнанні – Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, які очолювали країну під час і після Другої світової війни.

Траурна процесія з останками президентів Польщі вирушила в суботу з військового аеропорту у Варшаві до Храму Божого Провидіння, де й відбулася церемонія їхнього перепоховання у спеціально створеному Мавзолеї президентів Республіки Польща в екзилі.

Окрім Владислава Рачкєвича, Авґуста Залєського та Станіслава Островського, будуть перепоховані також останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський із дружиною.

Завершальним елементом заходу стало урочисте відкриття Зали пам'яті, присвяченої президентам Республіки Польща у вигнанні. Їх разом із мавзолеєм відкриють для відвідування з 14 листопада.

Уряд Польщі у вигнанні сформувався після нападу на Польщу 1939 року нацистської Німеччини та Радянського Союзу. Він діяв спочатку в Парижі та Анже, що на заході Франції, а згодом – у Лондоні.

До 1945 року польський уряд в екзилі визнавали єдиною законною владою Республіки Польща, але після Другої світової війни він втратив цей статус. Проте в Лондоні уряд продовжував свою діяльність до 1990 року, коли останній президент у вигнанні Ришард Качоровський передав атрибути влади президентові Лєху Валенсі.

Як наголошує влада Польщі, перепоховання трьох президентів у вигнанні буде символічним завершенням чотирирічного святкування 100-річчя незалежності Польщі. 

Україна також має своїх президентів у вигнанні - Андрій Лівицький, Степан Витвицький, Спиридон Довгаль, Микола Лівицький та Микола Плав'юк. Усі вони поховані за межами України.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.