РФ дещо заборонила американським історикам

РФ запроваджує свої "санкції" проти кількох істориків. Деталі заборони росіяни не розкривають

У російському міністерстві закордонних справ анонсували введення санкцій проти 200 громадян США. 

 
фото: дзеркало тижня

У цей почесний список потрапило кілька істориків. Зокрема, це:

- Тімоті Снайдер ("Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь", "Червоний князь", "Як Європа мала б відповісти на російську агресію", "Фашизм повертається в країну, яку колись зруйнував", "Як Україна може дати майбутнє Європі?");

- Джордж Грабович ("Шевченко, якого не знаємо", "До історії української літератури");

- подружжя воєнних істориків Кімберлі та Фредерик Каган (засновники та співробітники Інституту вивчення війни).

- Енн Епплбом ("Between East and West", "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956", "Червоний голод. Війна Сталіна проти України");

- дослідник міст Блер Рубл ("Leningrad: Shaping a Soviet City", "Soviet Trade Unions: Their Development in the 1970s");

- Олександр Мотиль ("Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження", "Dilemmas of Independence: Ukraine after Totalitarianism")

- Джон-Пол Химка ("Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century", "Ukrainian Nationalists and the Holocaust: OUN and UPA's Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941–1944", "Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба", "Розуміння минулого - важливіше за бандер і шухевичів").

У чому саме полягають обмеження для цих осіб, росіяни не побажали повідомити.






Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.