Нобелівська премія миру. Реакція світу

Нобелівську премію миру 2022 року присудили українським, російським та білоруським правозахисникам. Світові політики та медіа відреагували привітаннями. А от Президент України - мовчить. Натомість негативно про цей здобуток українців висловився чиновник з офісу президента Подоляк

"Історична правда" зібрала привітання зі здобуттям Нобелівської премії миру українськими, російськими та білоруськими правозахисниками від провідних світових політиків та медіа.

 

Привітання від Президента США Джо Байдена:

 

"Цьогорічні лауреати Нобелівської премії миру нагадують нам, що навіть у темні дні війни, перед лицем залякування та тиском, спільне людське прагнення до прав і гідності не може бути знищено. Від імені американського народу я вітаю Алєся Бяляцького з Білорусі, Український центр громадянських свобод і російську організацію "Меморіал" із цією заслуженою нагородою.

Протягом багатьох років вони невтомно боролися за права людини та основні свободи, включаючи право вільно говорити та відкрито критикувати. Вони виконували свою місію пристрасно та наполегливо. Протягом усієї своєї історії "Меморіал" розкривав правду про знущання над радянськими та російськими громадянами, незважаючи на сильні залякування. Алєсь Бяляцький ніколи не відмовлявся від вимог демократичних свобод, на які заслуговує білоруський народ, навіть перебуваючи у в'язниці. В розпал жорстокої та неспровокованої війни Росії проти України Центр громадянських свобод у режимі реального часу документує військові злочини та звірства, які Росія заподіює українському народу.

Перш за все, сміливці, які виконують цю роботу, шукали правду та задокументували світові політичні репресії проти своїх співгромадян — висловлювалися, відстоювалися та дотримувалися курсу, коли їм погрожували ті, хто домагався їх мовчання. Цим вони зробили наш світ сильнішим. Алєсь Бяляцький, Центр громадянських свобод і "Меморіал" заслуговують на визнання за виконану ними роботу, приклад, який вони подали, і надію, яку вони вселяють на краще майбутнє своєю непохитною відданістю основним свободам" - йдеться у заяві Президента США.

На сайті Президента України єдина згадка про Нобелівську премію миру - це слова Зеленського у березні 2022 року під час виступу перед норвезьким парламентом - стортінгом:

 
Натомість Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі:
 

"The Times":

 

Одна з найбільших норвезьких газет "Dagbladet":

 
 

Міжнародна федерація прав людини привітала лауреатів:

 

"The New York Times":

 

Найбільша арабомовна мережа "Аль-Джазіра" також не минула номінантів:

 
"Rzeczpospolita":
 
"The Guardian":
 
"Associated Press":
 
"The Washington Post":
 
Президент Франції Еммануель Макрон:
 
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок:
 

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс:

 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:

 

Білоруський антилукашенківський рух втішений:

 
 

І вважає, що "боротьба за права людини, у тому числі у Білорусі, зараз ведеться саме в Україні".

 

Російські медіа та політики стверджують, що рішення про присудження премії має політичний підтекст та називають "воєнною операцією проти Росії":

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.