Нобелівська премія миру. Реакція світу

Нобелівську премію миру 2022 року присудили українським, російським та білоруським правозахисникам. Світові політики та медіа відреагували привітаннями. А от Президент України - мовчить. Натомість негативно про цей здобуток українців висловився чиновник з офісу президента Подоляк

"Історична правда" зібрала привітання зі здобуттям Нобелівської премії миру українськими, російськими та білоруськими правозахисниками від провідних світових політиків та медіа.

 

Привітання від Президента США Джо Байдена:

 

"Цьогорічні лауреати Нобелівської премії миру нагадують нам, що навіть у темні дні війни, перед лицем залякування та тиском, спільне людське прагнення до прав і гідності не може бути знищено. Від імені американського народу я вітаю Алєся Бяляцького з Білорусі, Український центр громадянських свобод і російську організацію "Меморіал" із цією заслуженою нагородою.

Протягом багатьох років вони невтомно боролися за права людини та основні свободи, включаючи право вільно говорити та відкрито критикувати. Вони виконували свою місію пристрасно та наполегливо. Протягом усієї своєї історії "Меморіал" розкривав правду про знущання над радянськими та російськими громадянами, незважаючи на сильні залякування. Алєсь Бяляцький ніколи не відмовлявся від вимог демократичних свобод, на які заслуговує білоруський народ, навіть перебуваючи у в'язниці. В розпал жорстокої та неспровокованої війни Росії проти України Центр громадянських свобод у режимі реального часу документує військові злочини та звірства, які Росія заподіює українському народу.

Перш за все, сміливці, які виконують цю роботу, шукали правду та задокументували світові політичні репресії проти своїх співгромадян — висловлювалися, відстоювалися та дотримувалися курсу, коли їм погрожували ті, хто домагався їх мовчання. Цим вони зробили наш світ сильнішим. Алєсь Бяляцький, Центр громадянських свобод і "Меморіал" заслуговують на визнання за виконану ними роботу, приклад, який вони подали, і надію, яку вони вселяють на краще майбутнє своєю непохитною відданістю основним свободам" - йдеться у заяві Президента США.

На сайті Президента України єдина згадка про Нобелівську премію миру - це слова Зеленського у березні 2022 року під час виступу перед норвезьким парламентом - стортінгом:

 
Натомість Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі:
 

"The Times":

 

Одна з найбільших норвезьких газет "Dagbladet":

 
 

Міжнародна федерація прав людини привітала лауреатів:

 

"The New York Times":

 

Найбільша арабомовна мережа "Аль-Джазіра" також не минула номінантів:

 
"Rzeczpospolita":
 
"The Guardian":
 
"Associated Press":
 
"The Washington Post":
 
Президент Франції Еммануель Макрон:
 
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок:
 

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс:

 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:

 

Білоруський антилукашенківський рух втішений:

 
 

І вважає, що "боротьба за права людини, у тому числі у Білорусі, зараз ведеться саме в Україні".

 

Російські медіа та політики стверджують, що рішення про присудження премії має політичний підтекст та називають "воєнною операцією проти Росії":

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.