Нобелівська премія миру. Реакція світу

Нобелівську премію миру 2022 року присудили українським, російським та білоруським правозахисникам. Світові політики та медіа відреагували привітаннями. А от Президент України - мовчить. Натомість негативно про цей здобуток українців висловився чиновник з офісу президента Подоляк

"Історична правда" зібрала привітання зі здобуттям Нобелівської премії миру українськими, російськими та білоруськими правозахисниками від провідних світових політиків та медіа.

 

Привітання від Президента США Джо Байдена:

 

"Цьогорічні лауреати Нобелівської премії миру нагадують нам, що навіть у темні дні війни, перед лицем залякування та тиском, спільне людське прагнення до прав і гідності не може бути знищено. Від імені американського народу я вітаю Алєся Бяляцького з Білорусі, Український центр громадянських свобод і російську організацію "Меморіал" із цією заслуженою нагородою.

Протягом багатьох років вони невтомно боролися за права людини та основні свободи, включаючи право вільно говорити та відкрито критикувати. Вони виконували свою місію пристрасно та наполегливо. Протягом усієї своєї історії "Меморіал" розкривав правду про знущання над радянськими та російськими громадянами, незважаючи на сильні залякування. Алєсь Бяляцький ніколи не відмовлявся від вимог демократичних свобод, на які заслуговує білоруський народ, навіть перебуваючи у в'язниці. В розпал жорстокої та неспровокованої війни Росії проти України Центр громадянських свобод у режимі реального часу документує військові злочини та звірства, які Росія заподіює українському народу.

Перш за все, сміливці, які виконують цю роботу, шукали правду та задокументували світові політичні репресії проти своїх співгромадян — висловлювалися, відстоювалися та дотримувалися курсу, коли їм погрожували ті, хто домагався їх мовчання. Цим вони зробили наш світ сильнішим. Алєсь Бяляцький, Центр громадянських свобод і "Меморіал" заслуговують на визнання за виконану ними роботу, приклад, який вони подали, і надію, яку вони вселяють на краще майбутнє своєю непохитною відданістю основним свободам" - йдеться у заяві Президента США.

На сайті Президента України єдина згадка про Нобелівську премію миру - це слова Зеленського у березні 2022 року під час виступу перед норвезьким парламентом - стортінгом:

 
Натомість Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі:
 

"The Times":

 

Одна з найбільших норвезьких газет "Dagbladet":

 
 

Міжнародна федерація прав людини привітала лауреатів:

 

"The New York Times":

 

Найбільша арабомовна мережа "Аль-Джазіра" також не минула номінантів:

 
"Rzeczpospolita":
 
"The Guardian":
 
"Associated Press":
 
"The Washington Post":
 
Президент Франції Еммануель Макрон:
 
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок:
 

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс:

 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:

 

Білоруський антилукашенківський рух втішений:

 
 

І вважає, що "боротьба за права людини, у тому числі у Білорусі, зараз ведеться саме в Україні".

 

Російські медіа та політики стверджують, що рішення про присудження премії має політичний підтекст та називають "воєнною операцією проти Росії":

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.