Спілка археологів України засуджує претензії РФ на українську культурну спадщину

Археологи вимагають санкцій та кримінальних справ проти росіян та колаборантів, що знищують українську культурну спадщину

ВГО "Спілка археологів України" поширила заяву із засудженням претензій РФ на українську культурну спадщину і закликала міжнародну спільноту долучитися до ігнорування та стигматизації усієї російської культури.

У своїй заяві українські археологи закликають відповідні державні органи України накласти санкції на голову правління російського історичного товариства Костянтина Могилевського та так званого "директора центрального музею тавриди" (м.Сімферополь, АРК, Україна) Андрія Малигіна, а також відкрити кримінальні провадження проти громадян РФ та колаборантів, причетних до руйнування і розграбування об'єктів культурної спадщини, організації та проведення незаконних археологічних розкопок на тимчасово окупованих територіях і подати цих осіб у міжнародний розшук.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.