Розпочався конкурс фото пам'яток України

Щодня кількість руйнувань пам'яток в Україні збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни

З 1 по 31 жовтня 2022 року триває черговий щорічний конкурс "Вікі любить пам'ятки".

Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам'яток культурної спадщини світу і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.

Важливість цього конкурсу полягає в тому, що через широкомасштабне вторгнення росії в Україну, з 24 лютого 2022 року сотні пам'яток були зруйновані й багато з них не підлягають відновленню. Щодня кількість руйнувань збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни.

Участь у конкурсі можуть взяти всі охочі.

 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.