Розпочався конкурс фото пам'яток України

Щодня кількість руйнувань пам'яток в Україні збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни

З 1 по 31 жовтня 2022 року триває черговий щорічний конкурс "Вікі любить пам'ятки".

Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам'яток культурної спадщини світу і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.

Важливість цього конкурсу полягає в тому, що через широкомасштабне вторгнення росії в Україну, з 24 лютого 2022 року сотні пам'яток були зруйновані й багато з них не підлягають відновленню. Щодня кількість руйнувань збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни.

Участь у конкурсі можуть взяти всі охочі.

 

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.