У латвійському Даугавпілсі демонтували два радянські пам'ятники

У ніч на 31 жовтня у латвійському місті Даугавпілсі демонтували два пам'ятники, які визнані такими, що прославляють окупаційний режим

Про це повідомляє Укрінформ.

 

27 жовтня з'явилася інформація про те, що в ніч з 30 на 31 жовтня буде закрито доступ до пам'ятників, включених до списку об'єктів, що підлягають демонтажу. У Даугавпілсі це пам'ятник солдатам Червоної армії у Сквері слави та пам'ятник солдатам 360-ої стрілецької дивізії РСЧА навпроти Комунального цвинтаря.

Голова Даугавпілської міської думи, русофіл Андрій Елксниньш у соціальних мережах закликав мешканців міста, більшість яких є етнічними росіянами, "попрощатися з пам'ятниками: принести квіти, запалити свічки, зробити фотографії". 

На момент початку демонтажних робіт, які проводить уряд Латвії, а не місцеве самоврядування, біля пам'ятників зібралось близько 150 осіб. Учасники акції розпочали кидати каміння та пляшки в поліцейських та робітників.  

У результати поліція затримала 37 осіб, а радянгські пам'ятники були демонтовані.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.